Поезія... Вона покликана хвилювати, давати насолоду, плекати високі почуття. Поетичне слово здатне проникати в таємниці людської душі, розвиває уяву, викликає найрізноманітніші емоції, вчить людину мислити , дає змогу побачити навколишній світ свіжим поглядом, допомагає розібратися в своїх переживаннях.

У нашому районі проживає багато людей, талановитих і неординарних, небайдужих до слова, до життя. Ці люди — поети, вони передають вогонь та біль своєї душі за допомогою поетичного слова. Клуб покровських поетів  об’єднав  творчих особистостей,  талановитих  людей   Покровського   краю  -  письменників,  поетів  та   шанувальників   літературного  слова. При кожній зустрічі члени клубу читають свої нові твори, обговорюють, сперечаються,  радяться. Клуб проводить поетичні вечори , благодійні концерти, творчі лабораторії, майстер – класи,  на засідання приходить  талановита молодь.

Для кожного письменника, поета видання своєї книги – важливий етап, вінець творчості. Кожен прагне щоб його творче надбання стало доступним для людей.

Бібліотека з радістю бере участь у підготовці, упорядкуванню, навіть верстці і друкуванні книг місцевих авторів, наскільки це в наших можливостях і компетенції. Маємо досвід в допомозі авторам двох книг і однієї поетичної збірки, які вийшли повноцінним друком

На днях відбулося приємна і урочиста для нас подія: в Клубі покровських поетів пройшов творчий вечір місцевого поета Віктора Івановича Польського і презентація його поетичної збірки «Іще горить свіча мого життя…», яка було упорядкована, набрана, зверстана і віддрукована невеличким тиражем в інтернет-центрі районної бібліотеки. Вечір вдався дуже щирим, дружнім, творчим.

Присутні дізналися про Віктора Івановича, про його життєвий шлях, про його радощі й болі, дізналися про те, що його хвилює, чим він живе й чому радіє, людину щиру, відкриту, з почуттям гідності, а також із загостреним почуттям прекрасного і як добру – добру людину, бо цим проникнуті всі його вірші.

Віктор Іванович Польський вважає себе щасливою людиною, в нього є все, що потрібно для щастя людині:гарна сім’я, любляча дружина, двоє дорослих дітей,має улюблених онуків і навіть правнуків. А ще щасливий від того, що має улюблену справу – пише вірші, і дуже радіє з того, що людям вони подобаються, інколи його запитують, коли ж буде надруковано наступний вірш в районній газеті, бо його вірші хвилюють, торкають за душу, інколи викликають сльози на очах. Та є у Віктора Івановича ще одне захоплення – він ще й музику пише на свої і на чужі вірші, хоч мало про це говорить.

І, звичайно, звучали вірші у виконанні друзів, ведучих, у авторському виконанні. Рідний край, батьківська хата, мамині чорнобривці, до болю знайомі лани, сади і поля, синє небо і грона калини, чебреці та ромашки, а ще люди, що живуть поряд на цій землі, любов, доброта і сама правда життя – ось теми поезій нашого земляка Віктора Польського. Щирість, тремтливе до сліз почуття любові до всього сущого пронизують вірші поета. У Віктора Польського є вірші сильні, є не зовсім довершені, але безсумнівно його вірші нікого не залишають байдужими, вони хвилюють наше серце, торкають найпотаємніші струни нашої душі. Про це говорили члени поетичного клубу протягом вечора.

Побажали поету нових творчих злетів, нових збірок.