Книжковий Арсенал» - подія, на яку цілий рік чекають автори, видавці, перекладачі, культурні менеджери та читачі з усієї України і не тільки. Насичена програма заходів і різноманіття форматів, за допомогою яких у весняному Києві з 20 по 24 квітня говорили про літературу, - вражає.

Крім того, фестиваль – ще й один із найбільших книжкових ярмарків у нашій країні.

350 книжкових прем’єр, пропозиції від 170 видавництв. Як не розгубитися посеред яскравих стендів і строкатих обкладинок? Сultprostir

пропонує 14 книжкових новинок, на які варто звернути особливу увагу. Купуємо, читаємо.

Юрій Іздрик «Номінація»

«Видавництво Старого Лева» вирішило зібрати всі прозові тексти Юрка Іздрика під однією обкладинкою. Культові та маловідомі твори, велика та мала проза. 900 грамів, 856 сторінок – таку вагому книжку важко не помітити.

Сюди увійшли романи «Воццек», «Подвійний Леон» і «АМтм», збірка есеїв «Таке», за яку один із творців «станіславського феномена» отримав в 2009 році премію «Книга року ВВС», а також численні оповідання, роздуми, есеї. «Номінація» потішить як давніх шанувальників творчості Іздрика, так і тих, хто багато про нього чув, але досі не мав нагоди почитати.

Олександр Бойченко «50 відсотків рації»

Колумніст, письменник, перекладач, літературний критик Олександр Бойченко не обмежується однією сферою діяльності. Минулого року за збірку есеїв «Більше/менше» він отримав премію імені Юрія Шевельова.

«50 відсотків рації» складається з 50 текстів, розташованих за принципом контрапункту. Майже кожна постать, кожна історія має свою протилежність. Як зазначає автор, тексти в цій книзі можна читати і як публіцистику, і як автобіографічний роман. До речі, припадуть до смаку вони рівно 50 відсоткам читачів.

Софія Андрухович «Сузір’я курки»

Перша дитяча книжка Софії Андрухович, яка в 2014 році здобула премію «Книга року ВВС» за роман «Фелікс Австрія», обіцяє бути цікавою. Тим більше, що ілюструвала її Мар’яна Прохасько.

Це історія про бабусю Марічку і курку Марічку, дитинство і старість, страх і хоробрість, любов і самотність, небезпеку та пригоди. Головна героїня твору – старенька бабуся Марія – не втомлюється жити, дивуватися з нашого світу, не боїться викликів долі і завжди готова прийти на допомогу друзям.

Крістоф Рансмайр «Хвороба Кітахари»

Історія не знає умовного способу, але не в романі австрійського письменника Крістофа Рансмайра «Хвороба Кітхари».

Німеччина після Другої світової війни. Місце дії – маленьке містечко Моор. В життя замість реабілітаційного плану Маршалла провадиться вигаданий Рансмайром «план Стелламура». Демонтуються залізничні шляхи, всюди в примусовому порядку будуються пам’ятники жертвам голокосту, країна замість величного модерного проекту перетворюються на суто аграрну державу. В суспільстві культивується комплекс провини, ненависті до себе, наростає депресивність.

Головними героями роману є колишній в’язень концтабору, син моорського коваля і донька нацистського злочинця. І кожен із них виявляється жертвою історичної невідворотності, намагаючись вибудувати власну стратегію виживання в світі, що аж ніяк не викликає бажання жити. 

Карола Ганссон «Штайнгоф»

Потужний жіночий голос у сучасній скандинавській літературі. Володарка низки літературних премій, зокрема Lundequist Literary Prize та Swedish Academy Prize.

Шведка Карола Ганссон написала історію про угорську вчительку Маґду, яка після заходу радянської армії восени 1956 року до Будапешту змушена була втікати до Австрії. В контексті сучасних реалій (українських та світових) теми біженства, з’ясування стосунків із власною пам’яттю, мовчання та говоріння, свого та чужого, неспроможності подолати травми минулого в романі «Штайнгоф» виглядають вкрай актуальними.

Етґар Керет «І раптом стукіт у двері»

Сорокавосьмирічний ізраїльський письменник вважається найпопулярнішим автором серед молоді у своїй країні. Майстер короткого оповідання. Лауреат Державної премії Ізраїлю в галузі літератури.

В текстах, що увійшли до книжки «І раптом стукіт у двері», Етґар Керет вдається до гіперболізації та фантасмагорії, абсурду та іронії, щоб описати звичайне та геть буденне. Його твори перекладено понад як 20 мовами. Українською друкується вперше.

Каталін Доріан Флореску «Якоб вирішує любити»

Письменник, який є психотерапевтом за освітою. Швейцарець, який є румуном за походженням, але пише книжки німецькою. Книга, яка називається «Якоб вирішує любити», але зовсім не про любов.

Роман Доріана Флореску – сімейна сага, що охоплює час від XVII до середини XX століття, від Тридцятирічної війни до Другої світової і простір – від Лотарингії до Румунії. 300 років, протягом яких родина Обертинів переживає війну, голод, бідність, хвороби, приниження, жорстокість, вигнання, катування, страх, відчай. Часом життя Якоба нагадує історію біблійного Іова. Вижити допомагає лише одне – намагання полюбити це життя, яким би воно не було.

Буалем Сансаль «2084: Кінець світу»

В 2015 році роман-антиутопія відомого алжирського письменника отримав Гран-прі Французької академії і став бестселером на європейському книжковому ринку. Назва прозоро натякає на зв’язок із орвеллівським «1984». Щоправда, цього разу інструментом поневолення людини стає не ідеологія, а релігія. А конкретніше – іслам. На думку Сансаля, європейська цивілізація старішає, і попереду її очікує агресивний наступ ісламського світу.

Роману передує попередження про те, що все написане в ньому є вигадкою, але сьогоднішнє «ні, цього не може бути ніколи» завтра може стати беззаперечною реальністю. Чи не так?

Ульф Старк «Чи вмієш ти свистати, Юганно?»

Ульф Старк – один із найпопулярніших дитячих письменників у світі. «Чи вмієш ти свистати, Юганно?» - вже друга книга автора, що виходить українською у «Видавництві Старого Лева» (минулоріч - «Диваки і зануди»).

Під однією обкладинкою ховаються одразу дві історії. Перша – про хлопчика Берра, який знаходить собі в будинку для престарілих друга і водночас дідуся. Друга – про хлопчика Сікстена, який за газетним оголошенням знаходить для свого батька нову жінку, яка вміє лагодити пральні машини і танцювати.

А хто ж така Юганна і чи вміє вона свистати? А про це ви дізнаєтеся, коли прочитаєте книжку самостійно.

Марцин Щигельський «Ковчег часу»

Польський письменник, володар Гран-прі міжнародного конкурсу імені Астрід Ліндгрен, написав книжку про життя дитини у геть недитячі часи. Чи є вона дитячою – питання, хоча в анотаціях зазначається, що її аудиторія – діти віком 10-13 років.

Друга світова війна. Варшавське гетто. Рафалові – 9 років. Хлопчик не ходить до школи, в нього немає друзів. Єдина близька людина – дідусь-скрипаль, який увесь час змушений заробляти на життя. Рафал геть самотній, тож цілими днями він читає книжки, які бере в бібліотеці. Особливе враження на нього справляє «Машина часу» Веллса. Разом із цією книгою в його життя приходять пригоди та небезпека, але водночас і порятунок від жахів викривленого війною світу.

Сара Торнтон «33 митці у 33 актах» 

Книга – світовий бестселер британської арт-журналістки Сари Торнтон. В 2014 році «33 митці у 33 актах» було визнано однією з кращих книг про сучасне мистецтво за версією Guardian та Huffington Post.

4 роки подорожей, 5 континентів, 14 країн, 130 інтерв’ю. У фокусі уваги авторки опиняються як комерційно успішні митці зі світовим ім’ям, так і ті, про кого знає лише прискіплива інтелектуальна меншість. Серед них – Джефф Кунс, Ай Вейвей, Марина Абрамович, Деміен Хьорст, Сінді Шерман, Габріель Ороско, Яої Кусама.

Кожен нарис вибудовується довкола 3 головних тем – 3 актів: родина (спорідненість), ремесло, політика. Вони, ніби вогонь, вода та мідні труби, дозволяють відрізнити справжнього митця на тлі тих, хто лише бавиться в мистецтво.

Книга-альбом «Ройтбурд»

Видання – спроба дослідити творчість відомого українського художника Олександра Ройтбурда у формі діалогу між самим митцем та дослідницею мистецтва Ольгою Балашовою.

У притаманній йому іронічній манері художник ділиться своїми роздумами та спогадами про життя, людей, мистецтво, роль митця у контексті культури перехідного часу. Окрім розмов, що мали місце протягом 2014 року в революційному Києві та в Одесі, книга містить репродукції картин автора.

В межах «Книжкового Арсеналу» також буде представлено виставку Олександра Ройтбурда «Обережно: пофарбовано!»

«Казимир Малевич. Київський період 1828-1930»

Наприкінці 2015 року в архівах Мар’яна Кропивницького, який свого часу був асистентом Казимира Малевича, було знайдено нові тексти художника та документи, дотичні часів його викладання в Київському художньому інституті в 1929-1930 рр., що перебували у невідомості майже 90 років.

Видання містить близька 70 рукописних та машинописних аркушів, листування з київськими адресатами, статті Малевича в журналі «Нова ґенерація» та альманасі «Авангард», а також інші документи, пов’язані з київським періодом його творчості.