Ой, земле, радістю умийся -Прийшла до нас Зелена Трійця!Нехай Господь нам душу гріє, а поле житом зеленіє!
                     М.Пономаренко.

Звичаї та традиції, пов'язані з календарними святами українців, є частиною духовної культури українського народу. Глибоке пошанування свого родоводу, щира турбота про збереження та примноження народних традицій - усе це вирізняє українців з-поміж інших націй. Свято Трійці — найулюбленіше в Україні, бо дарує надію на щедрий урожай.

Трійця вважається в народі одним з найбільших свят після Різдва та Великодня. Відзначають його у 7-му неділю після Воскресіння Христового і святкують три дні. Це свято на честь Бога-Отця, Бога-Сина і Духа Святого. За біблійними переказом, на 50-й день після воскресіння Ісуса Христа люди, які молилися, побачили Святого Духа - він вогненними язиками зійшов на апостолів, після чого вони почали розуміти різні мови, переповідаючи людям учення Божого Сина. На місці зішестя було збудовано перший християнський храм, і з того часу Трійця вважається початком народження християнської церкви.

Трійця — символ, що виражає триєдність. За давніми уявленнями, Трійцю складали Яв — світ явний, земний; Нав — світ невидимий, духовний і Прав — світ законів матеріального і духовного буття. Золоте Трисуття (Тризуб) — символ бога Трояна, який тримає три Сонця. Воскова свічка-трійця, запалена «живим вогнем» на Різдво молодого Божича-Сонця та на Водохрещу, — то Божа пам’ять про творення трьох небесних світил: Сонця, Місяця і Зорі, що їх принесло первовічне Дерево життя.

Ще в Україні Трійцю вважають часом відновленого життя, зелені. В суботу, напередодні свята, люди прикрашають свої житла гілками клена, липи, ясена. Підлогу притрушують лепехою.

Зелені свята – дуже давнє народне дохристиянське свято, яке символізує остаточний прихід літа. Це завершення весняного і початок літнього календарного циклу. В основі Зелених свят тисячі років лежали культ рослинності і магія заклинання майбутнього урожаю. З святами пов'язані барвисті та поетичні народні обряди і звичаї.

Чому і в наш час це свято хвилює нас так само, як і наших далеких прародичів? Чи не тому, що в ці червневі дні кожне зіллячко наповнене сонцем і теплом, сповнене жагою жити й родити, що цвітуть жита і буяють квіти? Природа, сягнувши в червні зеніту квітування, ніби стверджує, що життя вічне, невмируще. І кожне серце в унісон з природою переймається цією вірою. У ці свята ми вдовольняємо одвічну потребу людської душі - спілкуватися з живою природою.

Саме про це говорили під час години народознавства «Зелене свято у травах іде» в читальній залі бібліотеки учні Покровської гімназії. Вони також взяли участь у вікторині про рослини, подивилися цікавий фільм про особливості святкування Зелених свят на Наддніпрянщині, Поліссі, Карпатах .