Навіть найповніша друкована енциклопедія сьогодні не може змагатися зі своєю інтернет–сестрою — Вікіпедією, яка святкує 30 січня своє десятиріччя. Адже Вікі постійно оновлюється і оперативно реагує на найактуальніші події в суспільстві... Більше того, Вікіпедія на сьогодні є певним мірилом значимості особи, об’єкта чи події. «Про це навіть у Вікіпедії нічого немає», — коли ми так кажемо, то зазвичай маємо на увазі щось дріб’язкове і малозначуще. Словом, уявити сьогодні життя освіченої людини без Вікіпедії вже неможливо. І навіть не віриться, що цьому ресурсу, який стрімко завоював популярність серед користувачів, усього десять років.

Хто і як створює для нас цю диво–енциклопедію , про це пропонуємо уривки з інтерв’ю для газети «Україна молода» одного  із засновників громадської організації «Вікімедіа Україна» Юрія Пероганича.

Українська Вікіпедія сьогодні посідає 19–те місце за відвідуваністю у світі. Лише за грудень маємо 75 млн. переглянутих сторінок, тобто щосекунди переглядається 30 сторінок. Це хороші показники, якщо врахувати, що загалом у світі нараховується 288 версій Вікіпедії. В Україні, окрім україномовної версії, є ще також кримсько–татарська та гагаузька версії.

Загалом на сьогодні вже маємо 480 тисяч статей. Для порівняння, найбільший друкований український довідник — «Українська радянська енциклопедія» в 13 томах — містить лише 46 тисяч статей. При цьому роботи в нас — непочатий край, ми вже маємо півмільйона статей, а в росіян їх — понад мільйон, в англійців — 4,5 мільйона.

Вікіпедію переглядає дуже велика кількість людей — цей інтернет–ресурс за популярністю в Україні перебуває на 7–му місці, а у світі — на 6–му. Вікіпедію переглядає половина користувачів українського інтернету. Тобто приблизно десять мільйонів людей хоча б раз на місяць «гортають» Вікіпедію. А правку вносить лише зо дві тисячі осіб. Якби число редакторів збільшилося хоча б у десять разів, або аби кожен, хто переглядає, зробив хоча б одну правку, то ми б дуже швидко із сьогоднішнього 16–го місця за кількістю статей у світі перейшли б у десятку найпопулярніших вікіпедій.

— Так, є. Це, наприклад, професор, академік НАНУ Віктор Грінченко, автор підручника «Акустика». Це й відомий фізик Максим Стріха. Це й професор із Донецька Володимир Білецький, автор тритомного енциклопедичного довідника із гірничої справи. Додам, що важливим принципом Вікіпедії є дотримання авторського права. Не можна взяти якусь друковану енциклопедію і перенести у Вікіпедію, навіть із посиланням. Інша справа, коли автор добровільно передає свій твір у вільне користування. Як це й зробив пан Білецький. Завдяки цьому в нашій Вікіпедії гірнича тематика описана краще, ніж у будь–якій іншій версії, навіть англійській.

Вікіпедія розвивається без жодної підтримки держави. «Наповнювати Вікіпедію — дуже цікаве і заразне заняття. Наповнюють її волонтери і добровольці справді абсолютно безкоштовно. А взамін отримують задоволення від творчості і від того, що написане тобою стає комусь корисним, його одразу бачать мільйони

Мотивація людей, які цілком безкоштовно пишуть до Вікіпедії, — це бажання поділитися своїми знаннями, бажання повернути напрям розвитку народу в певне русло, просвітити людей. Ми пам’ятаємо, яку роль зіграла «Просвіта» наприкінці XIX століття. Так–от, Вікіпедія сьогодні стала по суті сучасною «Просвітою». Тут практично не лишилося білих плям, оскільки висвітлені всі сторінки української минувшини. Це добре. Бо якщо говорити про молодь, то її світогляд і переконання на сьогодні, в основному, формуються на основі тих знань і переконань, які є в інтернеті, зокрема у Вікіпедії.

До речі, «Ми постійно слідкуємо, які статті Вікіпедії є найпопулярнішими, адже вони визначають вектор інтересів суспільства, — каже Юрій Пероганич. — Наприклад, на різдвяні свята десятку найпопулярніших статей складали ті, що стосуються колядок, традицій і всього, що пов’язано з цим святом. Після подій 1 грудня на Майдані десятку найпопулярніших складали статті про надзвичайний стан, «тітушок» та основних дійових осіб, наприклад Корчинського. Тобто Вікіпедія — це ще й дзеркало того, що в суспільстві на даний момент є найгарячішим».