Головна » Статті » Краєзнаство » Видатні особистості краю |
Небоженко Володимир Павлович
![]() Першою значною роботою Небоженка став пам'ятник першому наркому охорони здорев'я Миколі Семашку, який встановлено біля обласного тубдиспансеру. Потім був добре відомий монумент знаменитому льотчикові Валерію Чкалову, який встановлено у парку ім. Лазаря Глоби, що в Дніпропетровську. Третьою визначною роботою Володимира Павловича є скульптурна група - пам'ятник воїнам 152-ї стрілецької дивізії, встановлений до 40-річчя Перемоги на житловому масиві Червоний Камінь в районі форсування Дніпра під час Великої Вітчизняної війни. Вагоме місце у художньому доробку митця займає пам'ятник молодому Тарасові Шевченку, встановлений у сквері напроти Дніпропетровського драматичного театру, що носить ім'я поета. За основу для свого пам'ятника Небоженко взяв автопортрет, який Шевченко написав у 24-річному віці, невдовзі після викупу Кобзаря з кріпацтва. Цікава й історія створення цього пам'ятника, співавтором якого є архітектор В. Положій. Пам'ятник був відкритий у річницю незалежності України і дуже сподобався тодішньому президенту Леонідові Кравчуку. А фахівці столичного музею Т. Г. Шевченка визнали його «новим словом у створенні Шевченкіани» і просили передати бронзову копію, аби встановити поряд із оригіналом автопортрета. Це велика честь як для митця так і для міста. З нагоди святкування Дня міста 2002 року визначною подією стало відкриття у центрі Дніпропетровська пам'ятника «почесному громадянину номер один міста Катеринослава», степовому Колумбу – Олександру Полю. Видатний наш земляк, автором пам'ятника якому є також Небоженко, не тільки відкрив багатства надр нашого краю, зокрема поклади залізної руди Кривбасу, а й поклав початок їх видобутку, започаткувавши еру індустріального розвитку регіону. За 30 років творчої діяльності В. П. Небоженко створив портретну галерею образів: наших сучасників, учасників революційних подій та Великої Вітчизняної війни, письменників. Та не лише відомих історичних особистостей увіковічнює Володимир Павлович – близькі його серцю і земляки-хлібороби, серед яких він виріс. З великою теплотою створив скульптор образ матері Фросини Кирилівни, яка сама виростила і виховала чотирьох дітей, голови колгоспу «Победа», Героя Соціалістичної Праці Івана Григоровича Кісенка, рядових сільських трудівників. Створені Володимиром Небоженком пам'ятники та погруддя прикрашають нині вулиці, сквери, експозиції музеїв багатьох міст і сіл України. А меморіальну дошку видатному театральному діячеві і режисеру Лесю Курбасу (теж робота В. П. Небоженка) встановлено у центрі Відня (Австрія). Художник Небоженко – учасник багатьох виставок, голова скульптурної секції Спілки художників Дніпропетровська. У 2008 році покровчани на знак подяки своєму видатному землякові встановили меморіальну дошку на фасаді приміщення, де колись була школа, в якій навчався майбутній скульптор. Виступаючи на цих урочистостях, Володимир Павлович сказав: «Куди б вас не закинула доля, завжди пам'ятайте про свій батьківський дім. Бо слова Василя Симоненка "Все на світі можна вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину", як підтвердило життя, дійсно є пророчими. Моя любов до своєї малої Батьківщини – Покровського краю – допомагає мені жити і надихає на творчість». Сергій Колісник, Геннадій Мицик. «Покровський край», 7 травня 2011 року.
| |
Переглядів: 1333 | Рейтинг: 5.0/2 | |
Всього коментарів: 0 | |