| Головна » Статті » Краєзнаство » Видатні особистості краю |
Каришев Микола Олександрович
 Микола Олександрович Каришев — професор, доктор економічних наук, публіцист, педагог, відомий земський діяч Олександрівського повіту Катеринославської губенії.М. О. Каришев працював разом з відомими професорами К. А. Вернером і Касовичем. Каришев написав книгу "Труд, його роль і умови прикладання у виробництві”, яку було видано в Санкт-Петербурзі в 1897 році на 600 сторінках в серії О. М. Попової "Освітні бібліотеки”. За своїми переконаннями М. О. Каришев — ліберальний народник. Його ім’я неодноразово зустрічається в працях В. І. Леніна. Микола Олександрович — виходець з дворян Калузької губернії. Рано втративши батьків, він виховувався в своєї тітки Ольги Іванівни Гнєдіної і її чоловіка Дмитра Титовича, маєтності яких знаходилися в селі Олександрівка Олександрівського повіту (нині — село Олександрівка Покровського району). Микола Олександрович навчався в Харківській гімназії і на юридичному факультеті Московського університету. В різні роки викладав політекономію і статистику в Петербурзькому інституті в званні доцента політекономії і статистики. З 1888 по 1891 рік Каришев працює приватдоцентом прикладної політекономії в Московському університеті. З 1891 року він — професор Дерптського університету,а з 1893-го — професор статистики в імператорському Олександрівському ліцеї, у Московському сільськогосподарському інституті. У тому ж році М. О. Каришева обирають для викладання статистики на юридичному факультеті Санкт-Петербурзького університету, однак невдовзі призначили іншу особу. Протягом трьох років (1881-1884) Каришев був гласним Олександрівського повітового земства. У 1894 році був обраний знову. У тому ж повіті тривалий час був почесним мировим суддею. Якийсь час завідував 12-ма земськими початковими училищами. А вже з 1895 року Микола Олександрович був організатором і попечителем Гнєдинського ремісничого училища, в якому, до того ж, протягом 1885-1887 років викладав декілька предметів. Каришев друкується в пресі. З другої половини 70-х років був співробітником "Русских ведомостей”, "Земства”, "Днепра”, "Земского общора”, "Юридического весника”. Окремо він видав книги "Економічні бесіди”, магістерську дисертацію — "Вічно спадкоємний наділ на континенті Західної Європи” (Москва, 1885 р.) і докторську десертацію "Селянські позанадільні аренди”. Крім того, в 1885 році Каришев також видав "Атлас з лісної статистики”. Наукові праці визначного діяча присвячені здебільшого питанням сільського господарства, зокрема, дрібного селянського. Він є тут гарячим захисником селянських потреб та інтересів, пов’язаних з головним джерелом їх існування — землеробством. Каришев — переконаний захисник сільської общини, хоч водночас обстоював необхідність розширення селянського землеволодіння і землекористування. Каришев був за обширне землеволодіння, промислові артілі та інші кооперативи. Наукову оцінку роботам Каришева дав Ленін в процесі боротьби з народниками. Глибокий аналіз Ленін робив і іншим роботам Каришева. Зокрема, він різко критикував його погляди за буржуазну сутність, за те, що він не бачив соціального розмежування на селі. Водночас Ленін помічав у працях вченого ряд цінних фактичних даних, статистичних повідомлень, важливих спостережень. М. О. Каришев займався й питанням освіти. Він був послідовником К. Д. Ушинського, соратником видатного педагога М. О. Корфа. Каришев доводив, що селяни мають право вивчати грамоту, причому, вивчати її не в церковно-приходських школах, а в "корфських земних школах”. Школа, за переконанням вченого, має стати для дітей "своїм домом”, "Земним раєм”, а задля цього треба потурбуватися про шкільні приміщення. Каришев був одним з перших, хто рекомендував створювати учнівські хори, оркестри, драмгуртки. Він і сам створював їх у школах, над якими був опікуном. Різко засуджував підказки, підглядання, брехню й крадіжки — звичайні явища в багатьох школах. Вчений був одним з перших прибічників навчання дорослих. Ініціатор відкриття в Олександрівську гімназій (чоловічої й жіночої), школи для глухонімих, перших профтехшкіл. Зокрема, Гнєдінського ремісничого й сільськогосподарського училищ. Причому, Гнєдінське сільськогосподарське училище Каришев побудував власним коштом. Цікаво, що приміщення училища мало конфігурацію букви "Н” (Николай). Курс літератури й політекономії Каришев у них викладав сам. Каришев вітав пропозицію про відкриття в Олександрівську (нині м. Запоріжя) річкового училища першого розряду. Він сам займався вчительством і лишив по собі хорошу пам’ять. Літературно-педагогічна спадщина М. О. Каришева — значна. Особливий інтерес становить його звіт про школи Олександрівського повіту і Гнєдинських училищ. Помер М. О. Каришев у 1905 році у віці 50 років. Згідно заповіту, його поховано у нас, в Олександрівсько-Гнєдинській православній церкві. Зауважимо, на жаль, що від церкви й усіх поховань, що там були, нині не лишилося й сліду. Д. Таран "Радянське слово” 9 червня 1998 року
| |
| Переглядів: 855 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всього коментарів: 0 | |
