Сергій Іванович Огій народився 12 квітня 1961 року в с. Новопетрівському Покровського району Дніпропетров-ської області. В 1968 році вступив до Новопетрівської початкової школи, яку з відзнакою закінчив у 1971 році. Продовжив навчання в Березівській середній школі. За час навчання в школі особливий інтерес виявив до вивчення історії, цікавився історичним минулим рідного краю, намагався зібрати цікаві матеріали з краєзнавства. 

В цей же час особливий інтерес виявив до образотвор-чого мистецтва, яке на все життя залишилось основою духовного зростання та творчості Сергія Івановича.

В 1987 році закінчив Березівську середню школу. Цього ж року вступив до училища зв’язку в м. Дніпропетровську за спеціальністю радіо приладобудування, після закінчення працював на Дніпропетровському машинобудівному заводі.

В 1980 році був прийнятий на посаду завідуючого Новопетрівською сільською бібліотекою, на якій працював декілька років. Потім отримав призначення на посаду завідуючого Новопетрівським сільським клубом, а пізніше працював директором Березівського будинку культури.

В 1987 році закінчив філологічний факультет Дніпро-петровського державного університету. Цього ж року був запрошений на роботу в Новоселівську середню школу на посаду вчителя української мови та літератури. 

Покровщина – славний козацький край, саме тут кожний клаптик землі политий кров’ю і потом наших відважних предків. І де б ми не ступали ногою, можна віднайти пам’ятні місця, які овіяні славним історичним минулим. Будучи людиною творчою, Сергій Іванович завжди цікавився історією, оповідками про минувшину нашого краю. Працюючи вчителем почав збирати і систематизувати багатий, цікавий краєзнавчий матеріал. Саме цей матеріал дав поштовх для власної творчості. Так з’явились літературні (авторські) легенди «Село Грушеве», «Річка Ворона», «Лелеча поляна» і т.д. Особливим хвилюванням та романтикою сповнені перекази про Дуб смерті, Марушкині скелі, Попове плесо і т.д. Сергій Іванович пише і художні твори, казки, новели, гуморески. 

Не полишив він і свого дитячого захоплення: продовжує малювати. Самотужки організував і провів декілька виставок власних робіт.

Сергій Іванович вірить, що часи легенд для нашого краю не минули. Саме ми сьогодні є справжніми їх творцями і наші нащадки з радістю колись скажуть своє слово про нас сьогоднішніх.