| Головна » Статті » Краєзнаство » Літературна Покровщина |
Матюш Володимир Іванович
 Незвичайна доля цього самобутнього поета.10 квітня 1943 року в 2-й Лепельській партизанській бригаді в сім’ї Матюшів Івана та Катерини народився хлопчик, якому дали ім’я Володимир. Тоді, в Білорусії багато дітей народжувалось у партизанських загонах, бо йшли у партизани цілими сім’ями. Батько Володі воював і загинув у 1944 році. В осени 1945 року Володя з мамою переїхали до бабусі в с. Покровське де і пройшло його дитинство і все свідоме життя. В 1957 році Володимир Матюш закінчив семирічку, а в 1960 закінчив середню школу ім. Горького. В Покровському пройшло все свідоме життя. закінчив Оріхівський сільгосптехнікум, працював інженером, механіком. В 1957 році Володимир познайомився з поемою Малишка «Прометей». Вона так вразила дитячу душу, що він вивчив її напам’ять, і як стверджував сам Володя, мабуть, з того часу і прокинулась в ньому любов до українського поетичного слова, хоч писати вірші став значно пізніше. Особливу увагу його творчості складають пісні та вірші. В піснях та віршах Володимира Матюша відбито красу природи, красу народних легенд, героїчне минуле нашого народу, почуття любові, плинності людського життя, його скороминучості, але безсмертності, бо душа й краса - ніколи не вмирають, не зникає. Його ліричні твори, покладені на музику, співають не тільки в Покровському, алей на Полтавщині. У віршах Володимира Матюша багато автобіографічних фактів. В багатьох згадуються батько й мати, і ті тяжкі часи, коли вони побралися і народили дітей. Поезія Матюша чітко відтворює тему козацтва. Він не просто римує, він досконало вивчає історичні події, народну творчість, природні явища, збирає прислів’я, маловживані вирази, щоб зберегти їх для нащадків. Також багато уваги Володимир Матюш приділяв гумору та сатирі. І треба сказати, що гумор, на диво м’який, беззлобний. У доробку Володимира Матюша є великий твір, який він писав п’ять років, це поема «Думи про Україну». Твір заслуговує на увагу, він дуже сценічний, а тому Володимир мав надію, що вдасться поставити його на сцені. Але доля тяжко обійшлася з талановитою людиною. Він мужньо боровся з тяжким недугом, вів повнокровне, насичене життя. Вірші стали його другою професією, мірилом життя, бо в тих віршах і біль, і радість, і боротьба, і громадська позиція. На жаль Володимир Матюш рано пішов з життя і не встиг видати книгу своїх віршів, але залишив по собі добру пам’ять і велику творчу спадщину. Земля дозріла, дихає гаряче, Готова в лоно прийняти зерно. Сватай скоріше, сівачу-юначе, Вона сватів чекає вже давно! І завагітніла земля добірним урожаєм, Дощик ласкавий їй кохання замінив. Невтаємничене, відкрите всьому краю, З цілунком теплих, лагідних вітрів. Стогне земля в пологах, від моторів, І сходить потом від тяжких потуг. Щастя земне народиться, мов зорі. А місце родів захоронить плуг.
| |
| Переглядів: 819 | Рейтинг: 5.0/1 | |
| Всього коментарів: 0 | |
