Микола Олексійович Корявець народився у мальовничому селі Підгаврилівка Покровського району Дніпропетровської області у селянській сім’ї. З дитячих років займався спортом, багато читав, тому друзі і однокласники, за математичні знання, називали його «Лобачевским». З дитинства закохався у степові простори, людей, які поєднали свою долю з селом.

Після закінчення десятирічки навчався в сільгоспінституті. Що стосується виробничої діяльності, то Миколі Олексійовичу доводилось працювати у різних сферах. Трудився головним спеціалістом райсільгоспуправління, інструктором райкому партії, сім років працював головою Покровської селищної ради, потім заступником голови райдержадміністрації, начальником відділу культури райдержадміністрації. Зараз Микола Олексійович працює помічником Покровського селищного голови. Миколу Олексійовича завжди цікавила історія козацтва, і тому коли почав відроджуватись в Україні громадський козацький рух він влився в його ряди. На даний час він є заступником отамана Покровської козачої станиці ім. Головка, має козаче звання полковник, входить в керівний склад Старшинської Ради «Вірного Козацтва». Відзначений державними та церковними нагородами.

Вірші почав писати ще з шкільного віку, вірніше з 12 років. Вірші Миколи Олексійовича різнопланові – присвячені друзям, односельцям, знайомим, рідному краю, Україні.

Микола Олексійович цікавиться історією взагалі, історією рідного краю зокрема, вивчає козацьку добу, відгукується на події в житті країни, пише вірші на патріотичну тематику. Відчувається своєрідне прагнення осмислити життя та своє місце в ньому, його турбують проблеми сьогодення, доля людей, що живуть поряд з ним, доля України. Його вірші адресовані не витонченим цінителям високої поезії, а простим людям, трудівникам, хліборобам – як мовиться «людям від землі», тому мабуть і взяв собі псевдонім – Степовий, бо все його життя пов’язане з селом. Його поезія проста і доброзичлива, він намагається подарувати людям радість, тому так багато в нього присвят, побажань. 

У доробку самодіяльного поета 6 збірок: «Квіти лотосу для сім’ї і друзів», «Пелюсткова заметіль» (1999 р.), «Мої земляки» (2004 р.), і більш як 25-річний досвід тамади та обробка відповідної літератури вилились в оригінальні збірки «Тости, вітання» (2004 р.) та в два випуски «Запрошуємо на весілля» (2009 р.). Вірші Миколи Олексійовича друкуються в районній газеті «Покровський край».

Квіти лотосу для сім’ї і друзів. Поезії.- Покровське, 1996.- 124с.

Книга присвячена першому коханню, односельцям, друзям, знайомим. Він не поет професіонал, а звичайний трудівник, якого братись за перо надихає натхнення від побаченого, почутого, пережитого, усвідомленого.

Рідний край, сторона золота,

На світанку – півні голосисті,

І Покровське моє розцвіта,

Як красуня в багатім намисті.

Тихо хлюпає в Вовчій вода,

Гарні вулиці, зелень буяє…

О, Покровське! Хода молода,

І пісні задушевно лунають.

Про кохання, діброви, батьків

І про зорі такі неповторні

О, Покровське, - мій край козаків

І нащадків у всьому проворних,

Скрізь буяють вишневі сади.

А жінки – чарівніших немає.

Повертаюсь в Покровське завжди,

Бо і взимку тут серце співає.

А чому квіти не в морози?

Маленькі діти немов рози,

Народжуються, виростають?

Живуть, цвітуть і засихають.

Чому співає соловей?

Шипи і рози не роздільні?

Чи це потрібно для людей?

Чи в розвитку своєму вільні?

Чи якщо гречка зацвіла,

І аромат хвилює груди,

Не пролетіла там бджола

І зернятка уже не буде?

Або ти знову не прийшла,

А я люблю тебе без тями…

В саду ромашка розцвіла,

Де ж розуміння поміж нами?

Нема! А серце завмира,

Чому? Адже тебе кохаю.

Бажаю щастя і добра.

І відгукнись, тебе благаю!

В другій своїй збірці М.О.Корявець вірний принципу творити для вузького кола читачів. Він пише для себе, своїх друзів, колег, добрих знайомих.

У своїх поезіях Микола Олексійович намага-ється зафіксувати, увічнити свої почуття, що часом б’ють через край, враження і злети душі, подає віршовані характеристики друзів, колег, знайомих.

В окремих віршах є певна спостережливість, є образність, глибина думок, почуттів... відчувається своєрідне прагнення осмислити життя, своє місце в ньому.

Хай квітує Україна і слав і воля,

Хай нам браття-Українці.

Всміхається доля.

Будем дружно працювати

У своїй сторонці,

А взаємини хай кріпнуть,

Як дуби на сонці.

Хай звучить в нас рідна мова

Від Карпат до моря.

Хай народ не знає більше

Ні війни, ні горя!

Хай сади цвітуть вишневі!

І зростають діти,

І хлібам, що колосяться,

Будемо радіти.

Пам’ятайте своїх предків і

Дніпро-Славуту,

І нікому із «великих»

Не посіять смуту.

Бо земля наша і мова –

Добра рідна мати.

Українці всі ми разом,

Нас не роз’єднати.

Хай ніхто не зазіхає

На нашу свободу,

Бо ми браття-українці,

Козацького роду.

Тости, вітання. Покровське: Покровський край, 2004.- 112с.

В книзі – тости, вітання майже на всі випадки в житті. Балагури і гумористи – всі бажаючі поліпшити уміння в галузі мистецтва тамади та проголошення тостів, прийому гостей, знайдуть у цій книзі багато нового і цікавого.

Гороскопи – ваші дерева, квіти, метал, щасливі дні, ваш талісман – все це на сторінках книги.

З святом Володимира Святого.

Від малого до старого.

Вітаєм і б’ємо чолом

І думаєм, що за столом

Вам віддамо належну шану,

І згідно почестей і сану

Піднімем чари за буття.

Щасливого зичем життя.

Бо дружба в світі – перш за все,

А Бог нам віру принесе.

Мої земляки...- Покровське: Покровський край, 2004.- 108с.

Нову збірку Микола Корявець підготував до свого 55-річного ювілею з дня народження, який він зустрічає в розквіті сил, натхнення, в полоні творчих замислів. Віддрукована в Покровській редакції 2004 року.

Шляхами різними ходили,

Надію людям відродили,

Що на землі господар є,

І що зозуля накує.

Всім довгих років на землі!

Знають дорослі і малі,

Що є у покровчан успіх,

Є час для праці і для втіх,

Є віра в світле майбуття,

Таки буде кращим життя!

Значніші будуть результати.

Ми – покров чани, що казати!

І той, хто праці віддається,

Поваги, визнання доб’ється.

Покровщина - це рідний дім,

Бажаєм щастя вам усім.

Сміливо в гості приїжджайте.

Вас щиро люблять – про це знайте.

Бо ми від роду козаки,

І вас зустрінем залюбки!

М.Корявець не один рік вивчав традиції і обряди нашого краю, тому цю збірку присвятив проведенню весілля, застільним привітанням, побажанням, тостам.

Ви одружились. Вигідно так Богу,

І навіть вітер у цей час притих.

Хай буде легкою ваша дорога –

Одне велике щастя на вас двох.

Дітей розумних і здорових,

Зарплати, щоб дім побудувати,

І почуттів сімейних нових,

Щоб ви змогли не сумувати.

Батьків відвідуйте своїх,

Чим можете допомагайте.

Сварка в сім’ї великий гріх,

Цілуйтеся, не забувайте!!!