Село, центр сільради. Засноване в часи існування Нової Січі запорозьким старшиною учасником Коліївщини Гнидою. До свого зимівника купив декілька тисяч десятин у М. І. Кутузова. Село назване на честь родового імені. Залишив по собі добрі пам’ять Дмитро Титович Гнедін (1818-1885 рр.) (зрусифіковане Гнида), залишивши службу в гвардії і вийшовши у відставку у чині штабс-ротмістра, разом із дружиною влаштував в 1840-х роках у своєму маєтку школу для дітей. Власник кріпаків особисто навчав їх. Після реформи 1861 року – мировий суддя. Настільки активно захищав інтереси селян, що поміщики прозвали його «Гарібальді Олександрівського повіту» і погрожували позбавити його дворянства. Земський і просвітницький діяч, працював і був у дружніх стосунках із відомим педагогом бароном М. О. Корфом.

У 1883 році на власні кошти заснував в Олександрівці ремісниче училище для 100 вихованців, переважно із селянських дітей з чотирирічним навчанням, яке готувало столярів, ковалів та слюсарів. У 1898 році відкрита чотирирічна сільськогосподарська школа по підготовці кадрів садівників, городників, виноградарів, будівельників.

Напередодні ліквідації кріпосного права в селі Олександрівка, вона ж Гни дівка, було 33 двори та 211 жителів. В 1913 році тут нараховувалось 124 двори, 892 жителі, були земська школа, ремісниче училище, сільськогосподарська школа, дві крамниці, товариство, два ярмарки. Кам’яна Воскресенська церква зведена в 1867 році.