Історія Новоселівської сільської бібліотеки

Новоселівська бібліотека була відкрита 1967 року в приміщені будинку культури села Новоселівки. Завідувала бібліотекою Тягнибіда Л.М. аж до кінця 1990 року.

Фонд становив близько 500 прим., які надійшли з центральної бібліотеки. Ця література була списана, але користувалася великим попитом користувачів. Потім бібліотека комплектувалася за допомогою колгоспу, а основні надходження, це районний відділ комплектування, бібліотечний колектор. Разом з школою проводилися усті журнали,вечори-диспути, і багато інших заходів. На комісію приїжджали не тільки з районної бібліотеки, але не одноразово проводилися фронтальні перевірки з області.

Ліда М. говорила, що завжди на протязі її роботи в бібліотеці відгуки були хороші, роботою були задоволені всі.

Історія Олександрівської сільської бібліотеки

«Живе бібліотека у селі
для того,щоби серцем
зрозумів ти,
що хліб і книга —
на однім столі —
як щастя і добро
​повинні жити.»

Ці слова читаєш щоразу, коли заходих до Олександрівської сільської бібліотеки. Дійсно, так живе бібліотека у селі вже понад 80 років. За цією досить солідною цифрою — славна історія села, що розкинулось на лівому березі річки Вовча, історія його жителів-простих селян-трударів, хліборобі, чесних, гордих, щедрих душею людей, історія бібліотеки-осередку культурного дозвілля селян Олександрівців у всі часи. І нехай минуле наше-це хата-читальня, розміщена в панській клуні, а фонд складали книжки і брошури що їх позносили з усіх куточків села самі читали і читали вони ті задерті фоліанти при на ганцях і свічках, але ж це наше минуле, яке ми пам’ятаємо, без якого не було і нашого сьогоднішнього.

Книгу в Олександрівці любили і шанували завжди, шукали в ній мудру пораду, підримку в скрутні хвилини, звеселяючи серце в хвилини радості, заряджаючи душу оптимізмом і певністю в хвилини сумнівів.

Олександрівська сільська бібліотека сьогодні, це інформаційно-культурний, дозвільний центр з широким асортиментом послуг, з фондом, з читачами (а їх 150 чоловік), допитливими, вимогливими але завжди вдячними за надану інформацію, цікаву книгу, свіжу газету, проведений захід. Це стимулює до пошуку нових форм роботи, аби задовольнити найважливіші запити користувачів. Не секрет, що фонд сільських бібліотек складають книги 70-80-х років видання минулого століття. То ж який вихід? Рятують в деякій мірі періодичні видання, що їх передплачує для бібліотеки Олександрівська сільська рада. Відвідувачі із задоволенням читають яскраві журнали, цікаві газети, матеріали, яких стають доречним наповненням тематичних поличок і виставок. Підвищеним інтересом користується куточок «Влада інформує» з рубриками юридична консультація; Чим живеш село?, куточок «Є цінності святі – любов, життя і діти» з розділами «Поради на всі випадки»; не зів’яне жіноча врода, Батьки і діти, діти і батьки – нерозділиме і одвічне коло.

З метою підвищення популяризації книги, підвищення читацького інтересу, виховання любові до рідної мови в бібліотеці максимально розкрито фонд шляхом створення яскраво оформлених книжкових поличок, тематичних виставок.

Слід визначити, що для оформлення використовуються окрім книг та періодичних видань інші матеріали, які підсилюють зміст розкритих тем, слугують прикрасою і сприяють естетичному задоволенню смаків користувачів. Так, зокрема в краєзнавчому куточку «Край мій Покровський квітуча земля» розміщені вироби Виноградової С., двадцятирічної читачки, яка освоїла техніку петриківського розпису по дереву. Її дощечки, скриньки, ложки, куманці і навіть лялька викликають неабиякий інтерес односельців і гостей села. До речі, поряд з виробами розміщено контактний телефон юної майстрині. Тож великій кількості замовлень на свої вироби вона зобов’язана Олександрівській бібліотеці.

В цьому ж куточку знаходиться унікальна річ-ювілейна медаль, випущена до 200-річчя с. Покровського у 1979 році. Кожен відвідувач, особливо нень, потримають її в руках, запитають – до чого ця річ приурочена чи це не тим кроком до вивчення історії свого краю?

В куточку присвяченому діяльності жіночого клубу «Вербиченька», що створений на базі бібліотеки і успішно працює вже 5 років, виставлені роботи жінок – членів клубу. Це серветки, рушники, картини, ікебани. Кожна річ неповторна, а ще - викликає шану та інтерес до традицій предків. Як доказ цьогомододі дівчата приходять до клубу «Вербиченька» з проханням навчити їх вишивати чи робити мережу.

Тематична поличка «Туристичними маршрутами України» наповнена унікальними матеріалами про цікаві місця Покровщини - Дуб смерті в Дібрівському лісі, Марушкині скелі, Кам’яна і Стрільцева балка, Макаренський сад. З любові до рідної землі народжується любов до Батьківщини. Слідкуючи в пресі за перебігом Акції «7 чудес України», але не маючи можливості придбати книгу з докладним описом об’єктів – переможців, бібліотекар разом з читачами створили папку з аналогічною назвою, яку наповнили яскравими матеріалами про ці 7 чудес – Лівадійський парк у Ялті, Кам’янець-Подільський замок, Асканія – Нова, Софія Київська, острів Хортиця і т.д.. Доповнили матеріали про зелений туризм України, картами міста Києва, Дніпропетровської області.

Куточок «Стала громада – майбутнє села» має рубрики Аспекти місцевого самоврядування Інвестиційні проекти, що діють в Олександрівці і наповнений матеріалами про діяльність Олександрівської сільської ради про ініціативи, які мають успіх – це і спільний проект з канадською фундацією «Хайдер Проджект Інтернешл» по розвитку скотарства це і новостворена Благодійна організація «Олександрівський фонд розвитку громади», це і перемога в конкурсі проектів розвитку місцевого самоврядування, і як, результати – освітлення вулиць села, реконструкція танцмайданчика, насадження парку. Крім газетних матеріалів, в куточку розміщені фотографії, а ще – тренінгові матеріали, якими користуються бажаючі. Так, почувши про ініціативи Олександрівської сільської ради, прочитавши про певні успіхи, до бібліотеки звертаються голови інших сільських рад району, де їм з радістю пропонуються матеріали з практичними порадами.

Особлива категорія користувачів – діти. Дитяча зона оформлена з великою любов’ю і фантазією. Тут дітей зустрічають казкові герої, виготовлені власноруч завідуючою бібліотеки разом з маленькими читачами. Тут і виставка робіт малят «Завжди знайдеться діло для рученят умілих». Є і поличка для найменших «Моя найперша книжка», для допитливих – цікаві матеріали «Для вас, чомучки». На допомогу шкільній програмі – книги, папки-досьє «Для тих хто любить навчатися», «Вічне слово Кобзаря».

Жодна подія села, району, області, держави не лишається поза увагою Олександрівської сільської бібліотеки. Години інформації, уроки добра, тематичні вечори – це той неповний перелік масових заходів, які проводяться в бібліотеці за участю читачів всіх категорій, запрошених ветеранів ВВВ, праці, аматорів сцени, представників місцевої влади, працівників освіти.

Щодо майбутнього Олександрівської сільської бібліотеки. Бачимо її гарно оформленою, наповненою розумними, добрими книгами, оснащеною комп’ютерами. А ще - з читальною залою, спеціалізованим під’їздом для інвалідів. І це не порожні мрії. На обласний конкурс Проектів розвитку місцевого самоврядування у жовтні цього року подано проект «Зусиллями небайдужих – бібліотека III тисячоліття», де мотивовано, докладно описано бачення нашої бібліотеки в майбутньому. Як знати, можливо переможемо в цьому конкурсі. Кажуть, мрії збуваються…

Історія Олександрівської сільської бібліотеки

На території Олександрівської сільської ради довгий час при клубі з 1923 року працювала невеличка колгоспна бібліотека (хата-читальня). Вона проіснувала до війни, фонд її складався в основному з періодичних видань та книг, які сільські активісти поприносили з дому. Потім вона була відроджена після Перемоги, працювала спочатку в хатині-клубі, а потім в приміщенні Сільської Ради. В 1957 році (в кінці) був побудований теперішній Будинок культури там розмістилась і колгоспна бібліотека, якою завідувала Гончаренко Г.В. (Отрішко), яка в 1960 році закінчила Дніпропетровський культурно-освітній технікум. Книжковий фонд був зовсім малий, але з кожним роком поповнювався за рахунок колгоспу. Сільська бібліотека знаходилась в сусідньому селі Червний Лиман в клубі-хаті, яку відав під аренду інвалід ВВВ Тимощенко М.П.. Бібліотека знаходилась в тісному, не пристосованому приміщенні, завідувала нею Надтока Лідія. В 1964 р. вона була переведена в приміщення Олександрівської Сільської Ради, так як господар Тимощенко забрав свою хату. З 1962 р. завідувала Могиненко.

В 1965 р. ці дві бібліотеки були об’єднані в одну Олександрівську сільську і вона працювати стала в Будинку культури, де знаходиться і до сих пір. Бібліотека проводила велику роботу по пропаганду літератури, проводились масові заходи, як бібліотечні так і разом з клубом. Активно діяв і Олександрівський народний театр, яким працював заслужений працівник культури І.Г. Мірошниченко, а бібліотекар Гончаренко Г. була самою активною учасницею.

Бібліотека відкривала також пункти видачі літератури на тваринницькій фермі і в тракторній бригаді. Велика увага приділялась в той час висвітленню передових методів сільськогосподарського виробництва та передовиків колгоспу – доярок, свинарок, трактористів та інших.

Книжковий фонд бібліотеки поповнювався уже з Дніпропетровського обласного біб колектора. Про надходження нової літератури повідомлялось в оглядах літератури перед демонстрацією кінофільму та на виробничих участках. Велику допомогу надавали працівники районної бібліотеки, проводились семінари, практичні заняття. Бібліотека була одна з 13 кращих бібліотек району по організації бібліотечної роботи на селі. В 1971 році Гончаренко Г.В. була обрана секретарем Олександрівської сільської ради. А в бібліотеці стали працювати молоді бібліотекарі, які часто мінялися це – Кугай Л.І., Кучерява В.І., Титівець З.П., Баришполь Т.О. та інші. З 1983 року бібліотеку прийняла Чичикало О.П. (Холод) поки працює і досі. В 1985 році бібліотека переносилась в приміщення бувшої Олександрівської початкової школи, але там проіснувала не довго і в 1988 році знову повернулася в приміщення Будинку культури. В 1991 році в Будинку культури так і вприміщенні бібліотеки було зроблено капітальний ремонт за рахунок колгоспу імені Карла Маркса, були облицьовано плиткою стіни і стеля, пофарбовано, зроблені дерев’яні панелі, поміняно електопроводку та систему опалення.

Історія Катеринівської сільської бібліотеки

Мабуть, кожна людина у світі вважає, що її місто або село, де вона народилася, є найкращим куточком на землі. Та це й зрозуміло, адже це місце єдине, неповторне і найгарніше: воно збагатило її своєю красою, знаннями, любов’ю, подарувало друзів. Тому кожна людина має знати історію своєї родини, історію місця, де вона народилася, історію своєї Батьківщини.

Дорогі друзі, ви гортаєте сторінки історії Катеринівської сільської бібліотеки. Історія бібліотеки, як і історія села, розвивалася ще з далеких років. Спочатку, село ще не мало своєї книгозбірні, окрім церковної літератури. На той час це був невеликий будиночок, в якому одна з кімнат була бібліотека, а друга – сільська рада з пічним опаленням. Там, перші інтелігенти села, вчителі проводили бесіди з односельцями на безліч різноманітних тем, проводили навчання по боротьбі з не писемністю. Книги до бібліотеки надходили з власних збережень односельчан і, зрозуміло, це було кілька десятків екземплярів. Меблів не було. Лише один саморобний стелаж для книг та столик для працівника бібліотеки. В 1941р. чорним вихром увірвалась Велика Вітчизняна війна в мирне життя наших односельчан. Усі навчання зупинились. Після закінчення війни, в селі було відновлено роботу бібліотеки. Першим бібліотекарем на селі у 1947 р. була призначена Ягничка Марія Свиридівна, яка працювала на папірцях, замість формуляра. Бібліотека налічувала близько 100 примірників книг. На жаль, інформації про період її роботи немає, але жителі села пам’ятають її як привітну, уважну і вимогливу працівницю.

З 1951 року на посаду бібліотекаря була призначена Вовк Катерина Михайлівна. Бібліотечний фонд збільшився до 400 книг також отримувала газети та журнали. В післявоєнні роки люди були зайняті розбудовою села тому бібліотеку відвідувало мало читачів. Та Катерина Михайлівна сама носила книги в школу, в сільську раду і запрошувала дітей та їх батьків до бібліотеки.

Минали роки, цікавість людей до книги зростала і фонд бібліотеки збільшувався. У 1967 році побудували будинок культури в якому виділили дві просторі кімнати.

На цій прекрасній і цікавій посаді Катерина Михайлівна пропрацювала 22 роки. На роботі у неї завжди було затишно і охайно. Книжковий фонд поновлювався різноманітною літературою, люди постійно знаходились в бібліотеці до самого закінчення робочого часу. Адже всім було цікаво послухати лекцію на тему: обговорити прочитану книгу або фейлетон з газети, дочекатись вечірнього кіносеансу в клубі.

Проходили роки, в 1973 році Катерина Михайлівна за станом здоров’я звільнилася з посади і на її місце приходить Чміль Віра Петрівна, яка працювала на цій посаді один рік. З1974 – 2002 рр. на цю посаду заступила Марченко Любов Петрівна. Вона уміло і з наполегливістю продовжувала започатковану відлагоджену роботу, яку здійснював методичний відділ централізованої бібліотечної системи. Це і виїзди на тваринницькі ферми, польові стани, тік зерновий, механізовані бригади з різноманітними заходами, де людям праці так необхідне було свіже повідомлення, новинки з надходження до книжкового фонду, інформація з усіх галузей знань. Згідно планів бібліотека разом з Будинком культури організували масові заходи для жителів села. Це і проводи юнаків до армії, посвячення в хлібороби, свято першої борозни, купальські зорі, різдвяні свята, проводи зими. Також нагороджувалася похвальними листами та подарунками. Любов Петрівна «любила» свою роботу, проходили роки і у 2000 році передала бібліотеку своїй доньці Чуприні Лідії Миколаївні, яка проробила 3 роки і звільнилася за сімейними обставинами.

 У 2003 році, книжковий фонд бібліотеки прийняла Андрієва Валентина Іванівна. Народилася в с. Катеринівка Покровського району Дніпропетровської області, заміжня, виховала двох дітей. Освіту бібліотекаря здобувала вже заочно. Валентина Іванівна деякий час працювала бібліотекарем. Тож коли їй запропонували стати завідуючою бібліотекою вона не вагалася, стала до роботи. Разом з дитячим бібліотекарем Парфененко Раїсою Абрахітівною, яка переїхала в наше село. У 2003 році розпочала роботу бібліотекаря. Читачі із задоволенням відвідували бібліотеку, так як тут було затишно і приємно поспілкуватися із бібліотекарями. Була злагоджена робота із працівниками будинку культури. Книжкові виставки, тематичні політики, провести бесіди з читачами, масовий захід, відвідати робочі колективи, взяти участь у художній самодіяльності за свою працю були нагороджені похвальними листами. Працівникам завжди допомагав районний відділ організаційно-методичної допомоги колективи дорослої і дитячої бібліотек. Вони завжди сприяли розвитку якісних критеріїв професіоналізму бібліотекаря, а саме; творчість, динамічність, оперативність.

Проте істинний престиж кожного бібліотекаря завойовується чесною та творчою роботою, рівнем обслуговування читачів, відповідальним до своїх обов’язків.

На сьогодні Катеринівська сільська бібліотека нараховує майже 8000 примірників, а також різноманітні періодичні видання. Послугами бібліотеки користуються 650 жителів села, в тому числі: молодь, діти, студенти, ветерани війни і праці, пенсіонери. Щороку депутати сільської ради виносять рішення щодо фінансової допомоги функціонування бібліотеки.

Для тих, хто бажає більше знати, читати, розуміти, двері бібліотеки завжди гостинно відкриті!

Історія Романківської сільської бібліотеки

В 1946 році в приміщенні Романківської сільської ради відкрила свої двері бібліотека для читачів. З однієї сторони розміщалася сільська рада, а з другої – бібліотека. Розділяв їх довгий коридор. Кімната була маленька, книги розміщалися на декількох стелажах. Першим бібліотекарем була Фесенко Надія Іванівна. В 1957 році прийняла бібліотеку Литвиненко Тамара Никифорівна. Вона була зацікавлена своєю справою. Проводила пропаганду книги, читачі любили відвідувати бібліотеку. В 1968 році після закінчення Дніпропетровського училища культури в наше село за направленням приїхала молода дівчина Щербина Катерина Григорівна. В цьому ж році було відкрито новий будинок культури і бібліотеку перенесли у дві світлі кімнати. За ці роки бібліотека поповнилась новими виданнями, проводила культурно-масові роботи, диспути, обговорення книг, літературні вечори.

В травні 1979 році бібліотекарем біла Васейко Любов Григорівна, вчитель за фахом та режисер масових видовищ. Закипіло, завирувало культурне життя села. Бібліотека стала центром масових заходів та популяризації книг як джерела інформації, сприяння умов для творчого розвитку особистості культурного і духовного розвитку усіх жителів села. Бібліотека налічує … книг, має хорошу підписку періодичних видань. Проводиться багато масових заходів, тематичних вечорів, уроків пам’яті, театралізованих свят, зустрічей з трудівниками села, літературно-музичних композицій, засідань клубу „Калинонька”, літературних вікторин, уроків народознавства. На базі бібліотеки та сільського клубу організовано клуб за інтересами „Калинонька”, який пропонує українську народну пісню, звичаї та традиції українського народу. В народному колективі співають люди різних професій, різних вподобань, але їх об’єднує любов до рідного краю, до свого співучого села та найкращу на весь українську народну пісню. Колективу 27 років. В 2000 році відкрито українську світлицю, де розміщені грамоти, фотографії, костюми, українські рушники, старовині знаряддя праці Любов Григорівна захоплена своєю професією. Пісня і книги її два крила, без них вона не може літати.

Історія Маломихайлівської сільської бібліотеки

Маломихайлівська сільська бібліотека – одна з найперших та найдавніших бібліотек району. Вона відкрита в березні 1897 р. рішенням сесії повітових земських зборів колишнього Олександрівського повіту.

В перший рік бібліотека мала 358 читачів, ними було прочитано 1040 книг на різні теми.

Восени 1930 р. в селі Маломихайлівка було створено 4 хати-читальні в кожній з 4-х артілей: «Перемога», «Червоний колос», «Труд надія», «Щорса».

В 1941р. в селі вже працювало 2 бібліотеки.

Під час війни одну бібліотеку (шкільну), разом зі школою розбомбили німці.

В 1947 р. працювали 5 бібліотек: 2 колгоспні, 2 шкільні і 1 сільська.

В 1965 р. було побудовано великий 2-поверховий будинок культури з бібліотекою на 2-му поверсі. В цьому приміщенні бібліотека знаходиться і нині.

З1969 – 2005 рр. завідуючим бібліотекою працювала Лапко Надія Мефодіївна. Разом з нею близько 11 років працювала бібліотекарем Клименко Катерина Денисівна.

З лютого 2004 р. в Маломихайлівській сільській бібліотеці працює Іващенко Наталія Іванівна, яка нині очолює її.

Маломихайлівська сільська бібліотека сьогодні

Бібліотека займає значне місце в житті односельців, відіграючи значну роль в сільському житті, ставши скарбницею знань на протязі багатьох років.

Одним з головних завдань бібліотеки є робота з популяризації бібліотечно-бібліографічних знань та виховання культури читання.

З метою створення комфортного інформаційного середовища, для різних груп читачів, було змінено організацію бібліотечного простору.

 Книжкові виставки, як один з основних напрямків бібліотечно-інформаційної діяльності – візитна картка Маломихайлівської сільської бібліотеки. Вони забезпечують максимальний доступ до бібліотечних зібрань, несуть інформаційне та естетичне навантаження.

З метою відродження національної культури, традицій та обрядів, в бібліотеці створено українську світлицю під гаслом: «Рідний мій краю, моя Україно! Богу за тебе молюся!».

Для підвищення престижу читання та поширення ідеї привабливості на базі бібліотеки регулярно проводяться різноманітні соціокультурні заходи. Наймастабнішими з них були такі:

2009 р. – обласний семінар, на якому були присутні колеги з м. Дніпропетровськ та 5 районів області;

2011 р. – конкурс «Найкращий читач року» та представлення бібліотеки в рамках обласної виїзної проблемно-творчої лабораторії на тему: «Сільська бібліотека: пошук ідей, майстерність, співпраця»;

2012 р. – створення «Прес-кафе», виставка нових книг на районній яр марці, отримання книг від громадського соціального руху «100 книжок сільській бібліотеці»;

2013 р. – виставка-презентація «Маломихайлівська сільська бібліотека - покровчанам»;

2014 р. – ряд заходів присвячених 200-річчю з Дня Народження Т.Г.Шевченка та вшанування людей трудової слави «Покликані бути хліборобами».