Щорічно 31 травня ВООЗ і партнери відзначають Всесвітній день без тютюну, привертаючи увагу до ризиків для здоров’я, пов’язаним із вживанням тютюну, і виступаючи за проведення ефективної політики з метою зниження рівнів його споживання.

З нагоди Всесвітнього дня без тютюну 2015 ВООЗ закликає країни до спільних зусиль з метою припинення незаконної торгівлі тютюновими виробами.

Одна з цілей кампанії Всесвітнього дня без тютюну 2015 року – підвищити рівень інформованості про шкоду для здоров’я людей, пов’язаної з незаконною торгівлею тютюновими виробами, особливо для молоді і груп населення з низьким рівнем доходу, зважаючи на більшу доступність та цінову прийнятність цієї продукції.

Глобальний тягар і загроза неінфекційних захворювань (НІЗ) являють собою найбільшу загрозу громадській охороні здоров’я і підривають соціальний і економічний розвиток світових держав. Неінфекційні захворювання є провідними причинами смертності в усьому світі, щорічно забираючи більше життів, ніж всі інші причини, взяті разом.

З 56 мільйонів випадків смерті, що мали місце в усьому світі в 2012 році, 38 мільйонів (68%) – майже дві третини – були викликані неінфекційними захворюваннями,понад 40% відбулися передчасно, серед людей у віці до 70 років.

Серед них провідну роль відіграють чотири – серцево-судинні захворювання (48% випадків неінфекційних захворювань, 17 млн ​​випадків смерті), онкологічні захворювання (21%, 7,6 млн випадків смерті), хронічні респіраторні захворювання (12%, щорічно 4,2 млн випадків смерті) і діабет (3,5%, 1,3 млн випадків смерті).

Загальна тягар цих хвороб найшвидше зростає в країнах, групах населення і громадах з низьким рівнем доходу, де вони завдають великої шкоди здоров’ю людей, суспільству та економіці.

НІЗ викликаються в основному чотирма поведінковими факторами ризику: споживанням тютюну, нездоровим режимом харчування, недостатньою фізичною активністю і шкідливим вживанням алкоголю. Найбільший вплив ці фактори ризику все частіше здійснюють на країни з низьким і середнім рівнями доходу, а також на найбідніші верстви населення у всіх країнах, що відображає соціально-економічні детермінанти, які лежать в їх основі. У цих групах населення може утворитися замкнуте коло: бідність піддає людей впливу поведінкових факторів ризику НІЗ, і, в свою чергу, НІЗ, що розвиваються в результаті цього, можуть ставати важливою рушійною силою, що веде сім’ї вниз по низхідній спіралі зубожіння.

В інформаційному бюлетені Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) (№ 339, липень 2013 року) зазначено, що вживання тютюну безпосередньо призводить до 6 млн випадків смерті щорічно, з яких більше 5 млн стосується поточних і колишніх курців, а більш 600 тис. випадків – некурящих осіб, що піддаються впливу пасивного куріння. Якщо не буде вжито термінових заходів, до 2030 року кількість смертей внаслідок вживання тютюну може перевищити 8 млн осіб на рік. До половини нинішніх споживачів тютюну зрештою помре від якоїсь пов'язаної з курінням хвороби. Унаслідок того, що з моменту початку куріння до виникнення порушень здоров'я минає кілька років, епідемія пов’язаних з тютюном захворювань і смертей тільки почала набирати силу.

До 2005 року Україна  входила до групи 11 Європейських країн, у яких поширеність куріння серед чоловіків перевищувала 50%. За даними Глобального опитування дорослих про вживання тютюну (GATS), проведеного в Україні на початку 2010 року, відмічалася тенденція до зменшення курців-чоловіків з 62% до 45%, а жінок – з 17% до 9%.

За даними опитування домогосподарств Держстату у 2014 році шкідливу звичку курити мало 21% населення у віці 12 років і старшому, більше третини з яких курять понад 20 років. Порівняно з 2013 року частка осіб, які курять, зменшилася на 0,3%.

За офіційною статистикою в Україні щороку від хвороб пов’язаних з курінням помирає 120 тисяч чоловік. Розрахунки показують, що кожен 
10-й випадок смерті в нашій країні (13%) пов’язаний з тютюнокурінням, а серцево-судинна смертність серед чоловіків старше 40 років на 28% зумовлена ​​цією пагубною звичкою. Вкрай тривожним є той факт, що близько 70% всіх випадків смерті приходиться на вік 35-69 років, що означає втрату в середньому 19 років життя. За оцінками міжнародних експертів, непрямі щорічні економічні втрати нашої країни складають приблизно 3 млрд. доларів США.

Щорічно до числа курців долучаються не менш 100 000 українців. За даними ВООЗ Україна в абсолютних цифрах на 17-му місці серед усіх країн за споживання сигарет, що становить 1,5% усіх сигарет у світі. У той же час, населення України не більше 0,85% населення землі. Якщо в усьому світі на кожну людину припадає в середньому 870 викурених за рік сигарет, то в Україні – 1500-1800 або біля 4,5 сигарети в день, тобто приблизно у два рази більше, ніж в середньому на земній кулі.

Більше половини українських юнаків (53,8%) та 46,0% дівчат курять тютюн, у тому числі – 36,4% и 28,6% відповідно – протягом останнього місяця. До загрозливих зон ризику розвитку залежності від тютюну віднесено 38,1% юнаків та дівчат, що втричі перевищує ризик розвитку у них алкогольних проблем. Тютюнокуріння є першим кроком до алкоголю або наркотиків для тих, хто має будь-які психічні або поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин. В умовах реального юнацького середовища, найвищу спроможність викликати залежність мають не наркотики або алкоголь, а тютюн, який до того ж є потужним каталізатором формування залежності від інших об’єктів зловживання (в тому числі і наркотиків). Встановлено, що для отримання максимальної ефективності заходів щодо попередження розповсюдження наркологічних захворювань, їх треба спрямовувати на протидію найбільш поширеним видам залежності: тютюнокурінню, алкоголізму, та азартним іграм.

Пасивне куріння завдає не меншої шкоди здоров’ю, ніж куріння сигарет, і є фактором ризику розвитку раку легенів і бронхіальної астми, серцево-судинної патології. За 2 години пасивного куріння людина вдихає стільки ж чадного газу, оксидів азоту, ацетальдегіду, що і при викурюванні однієї сигарети.

В даний час доведено, що легкі сигарети не є менш небезпечними, ніж традиційні. При довгих, глибоких або частих затяжках курець легких сигарет вдихає стільки ж продуктів горіння, що і при використанні звичайних сигарет. Ризики для здоров’я при курінні легких сигарет не відрізняються від ризиків при курінні традиційних сигарет, включаючи рак легенів і хронічне обструктивне захворювання легень. У зв’язку з цим на даний момент градація сигарет на “легкі” та “ультра легкі” заборонена в багатьох країнах світу.

Широке поширення отримує куріння ароматизованих сигарет, що містять близько 60% тютюну і смакові добавки (наприклад, гвоздику, манго). Споживачі сприймають їх як безпечну і більш природну, натуральну альтернативу сигарет.

Однак у таких тютюнових виробах має місце більш висока концентрація нікотину в порівнянні зі звичайними сигаретами. Таким чином, ароматизовані сигарети не є менш небезпечними, ніж традиційні.

Таким чином, куріння має значні ризики для здоров’я незалежно від способів його здійснення. Заміна традиційних сигарет на інші варіанти куріння часто примножує ці ризики не тільки в плані патології серцево-судинної системи, злоякісних пухлин та інфекційних захворювань, але і щодо незворотного пошкодження органів дихання.

Куріння викликає широкий спектр хвороб і станів, які можуть призвести до передчасної смерті. Куріння також може призвести до ускладнень під час вагітності та пологів, у тому числі позаматкової вагітності, кровотечі під час вагітності, передчасного відділення плаценти і передчасного розриву оболонки. Також, значними є ризики для здоров'я дітей.

Проведене ННЦ “Інститут кардіології ім. Н.Д. Стражеска” НАМН України 20-річне проспективне спостереження за чоловіками у віці 40-59 років показало, що тютюнокуріння підвищує вірогідність смерті від всіх причин в 5 разів. За ступенем впливу на смертність від серцево-судинних захворювань (ССЗ) цей фактор ризику зіставимо з артеріальною гіпертензією.

Тютюновий дим, включаючи вдихання вторинного тютюнового диму (пасивне куріння), є основною причиною розвитку хронічного обструктивного захворювання легенів (ХОЗЛ).

Тютюнокуріння є провідним фактором ризику виникнення раку легенів. Дані міжнародного агентства з вивчення раку свідчать про те, що в сигаретному димі міститься 55 речовин з доведеною канцерогенністю. Двадцять із них індукують злоякісні пухлини легень.

Роль медичних працівників у боротьбі з тютюновою епідемією величезна. Лікарі первинної ланки охорони здоров’я щорічно контактують з основною масою населення. Вони можуть і повинні надавати допомогу курящим людям, що знаходяться в різній стадії готовності до відмови від куріння, тим самим зберігаючи і зміцнюючи здоров’я населення, що є їхнім безпосереднім професійним обов’язком. Тому особи, що бажають позбутися згубної звички і не змогли зробити це самостійно, можуть звернутися за медичною допомогою до лікарів і пройти курс лікування від тютюнової залежності. В аптечній мережі є певний спектр медикаментів, але людина, що курить, сама приймає рішення відмовитися від куріння. Медикаменти нікотинзамісної терапії, забезпечуючи адекватну заміну нікотину в крові, усувають або зменшують прояви синдрому відміни, що дозволяє курцеві направити сили на подолання психологічної залежності, тим самим підвищуючи вірогідність відмови від куріння.

Досвід України 2008 – 2010 років. переконливо довів, що суттєве зростання тютюнових акцизів здатне одночасно збільшити надходження до державного бюджету і зменшити кількість смертей від викликаних алкоголем і тютюном хвороб. Важливо, що досвід країн, які приєдналися до ЄС в 2004 – 2007 років, свідчить, що підвищення тютюнових акцизів не збільшує обсяги нелегальної торгівлі сигаретами.