Ми настільки звикли до своєї абетки, що вже і не усвідомлюємо, що пишемо та читаємо кирилицею. Але кирилична абетка – це не тільки основа нашої писемності та культури загалом. Це також своєрідні окуляри, через які ми сприймаємо світ і себе в ньому. Костянтин Філософ (у чернецтві Кирило) та його старший брат Мефодій, наприкінці 850-х років у грецькому монастирі на Олімпі почали перекладати книги Святого Письма з грецької на старослов’янську мову. От для цього вони створили першу літературну мову для слов’ян. Це була штучна мова, яку вони створили, перекладаючи ці книги. Причому, це мова не одного якогось народу, мову цю прийнято називати «старослов’янська». Мова буквально підняла рівень тогочасних слов’ян і була зрозуміла всім слов’янським народам. Відома і приблизна дата виникнення нашого письма. За свідченням середньовічного ученого Чорноризця Храброго це сталося 863 р. Щоправда, то була глаголиця (давня система слов’янського письма, укладена Святим Кирилом), як вважають учені сьогодні, - абетка, яка за накресленням літер не мала аналогів у світовій практиці й точніше передавала звукову особливість мови, ніж кирилиця (вдосконалена система письма, названою на честь Кирила), що, напевне, з’явилася трохи пізніше й побудована головним чином на основі грецького письма. Слов’янські народи, маючи свою писемність, отримали змогу творити свою літературу, фіксувати письмово закони, що, зокрема, було важливим для розвитку державності.

23 травня в читальній залі відбулося свято на честь 1150-річчя слов’янської писемності, Дня Святих рівноапостольних Кирила і Мефодія, первоучителів слов’янських та відкриття Покровського центру слов’янської писемності і, яке символічно збіглося зі святкуванням Дня культпрацівників та аматорів народного мистецтва. На свято були присутні: голова районної ради О.А. Ковнір, начальник відділу культури,туризму, національностей і релігій райдержадміністрації В.А. Світленко, працівники клубних закладів, бібліотек і музичних шкіл району, користувачі бібліотеки. Зі словом про значення культури для суспільства і держави виступила О.А.Ковнір. Привітала культармійців зі святом і В.А. Світленко, яка зокрема сказала, що дякуючи щоденній праці клубних працівників, викладачів музичної школи, бібліотекарів, фахівців музейної справи невтомно доглядаються джерела духовності правди і краси. Центр слов’янської писемності і культури відкрила директор районної бібліотеки В.І.Штепенко. Цей проект ініційовано головою Дніпропетровської обласної держадміністрації Д.В. Колєсніковим. На Покровщині його організовано на базі районної бібліотеки. Мета цього проекту: просвітницька робота з популяризації близькості культур слов’янських народів та їх спільного коріння, пробудження любові до Вітчизни і почуття гордості за належність до великої слов’янської сім’ї, сприяння збереженню слов’янських мов, культури та звичаїв. Для цього в бібліотеці виділений відповідний фонд, це література універсального змісту, періодичні видання, словники, учбові видання з вивчення слов’янських мов; енциклопедії, довідкові видання, документальні видання з історії, філософії, географії, культури, мистецтва, економіки, політики, релігії, мовознавства, літературознавства, художня література, а також доступ до електронної інформації через Інтернет. Підготовлено підбірки творів письменників слов’янських країн, складено план заходів центру: це й фольклорно-етнографічні свята за участю місцевої громади,віртуальні зустрічі та конференції,літературно-поетичні клуби, дні слов’янських народів, дні слов’янської писемності, культурні акції, кампанії, літературно-музичні зустрічі, усні журнали , уроки історії. Виготовлено інформаційно – бібліографічні буклети про діяльність Кирила і Мефодія та Покровський ЦСПіК, які було роздано присутнім на святі.

Бібліотекарі Т. Перерва і Л. Таращук розповіли про життя і діяльність Кирила і Мефодія, про план роботи Центру. Захід прикрасили пісні у виконанні О. Ященко, І. Казидуб, М. Мілінької, С. Пилипенко І. Дев’ятко.