П`ятниця, 29.03.2024, 04:50
Вітаю Вас, Гость | RSS
Книжковий акцент

Сергій Жадан. Ворошиловоград
  Роман Сергія Жадана «Ворошиловград» було визнано «Українською книгою року Бі-Бі-Сі 2010». Важко не погодитись із цим рішенням. На користь книги Жадана свідчить не тільки майстерність подачі, тонкий іронічний гумор і проста вишуканість мови письменника, до яких його читачі загалом вже звикли. Але також і актуальна для нашого суспільства, проста та разом із тим глибока ідея твору. Так її описав сам Сергій Жадан: «Роман про те, що потрібно захищати себе, своїх близьких, свої принципи, свою територію, своє минуле, своє майбутнє. Це роман про опір, роман про протистояння, про захист своїх принципів від зовнішнього тиску.»


віртуальна виставка
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Форма входу
Головна » Статті » Слов’янський центр » 1025-річчя хрещення Київської Русі

Хрещення Київської Русі
До 1025 річчя хрещення Київської Русі

Хрещення Русі – процес прийняття і поширення християнства на землях Київської Русі. Основна подія – масове хрещення у 988 році мешканців Києва, а згодом інших міст держави князем Володимиром Святославовичем, у результаті чого християнство стало провідною релігією на Русі. 

За Указом Президента України 1025- річчя хрещення Київської Русі відзначатимуть 28 липня по всій країні. За православним календарем саме у цей день ушановують пам’ять святого рівноапостольного князя Володимира – хрестителя Київської Русі.

З хрещення почалась нова епоха духовного розвитку та становлення слов’янських народів. Писемність, освіта, духовна культура отримали потужний імпульс до розвитку.

Свідчення істориків говорять про появу християнства на території сучасної України у пізньоантичних містах Північного Причорномор’я, які були населені грецькими колоністами. З цього регіону починає поширювати християнство на теренах Східної Європи апостол Андрій Первозданний. Особливого значення для слов’янського світу має переказ записаний у повісті « Временних літ», про те, що перший благовіст Христової віри приніс на землі України апостол Андрій. Він благословив гори, де тепер стоїть Київ, поставив хрест на місті нинішнього Андріївського собору, і віщував місту, яке мало тут постати, торжество нової віри і світле християнське майбуття.

Археологічні розкопки стверджують про існування церков на Причорномор’ї у 3-4 ст., а найдавніші речі церковного вжитку знайдені в Херсонесі і Керчі, походять з 4-5 ст.

Християнство за перших українських князів

Наприкінці 9 ст. в «руській землі» оформлюється церковна структура – митрополія, на чолі якої став болгарин Михаїл, який схилив київського князя Аскольда до прийняття християнства. Однак обмеженість у перейманні візантійського християнства Аскольдом, його нехтування специфікою слов’янського світобачення призвели до того, що у 882 році Новгородський князь Олег, використавши язичницьку опозицію захоплює Київ. Наступник Олега на Київському престолі Ігор (913 – 945 рр. сприяв дуалістичному, двомірному характеру релігійного життя в державі. Він толерантно ставився до християнства і не заважав його поступовому проникненню в країну.

Знову ж за Олега поганська реакція придушила християнство, але воно не зникло зовсім, і є свідчення, що за князя Ігоря існувала в Києві церква святого Іллі. По смерті Ігоря на чолі держави стає його вдова – княгиня Ольга. Під час її перебування в 957 році у Константинополі було докладено чимало зусиль, щоб здобути найвищого державного титулу «дочки» імператора, для чого Ольга приватно приймає хрещення. Після повернення княгиня починає проводити лінію на обмеження язичництва у державі. Про заходи Ольги не дали бажаних наслідків. Діяльність Ольги не знаходить підтримки і розуміння у її найближчому оточенні. Навіть син Святослав не зважаючи на умовляння матері відмовляється від прийняття християнства, але його сини Ярополк і Олег правдоподібно вже були християнами.

Хрещення Русі Володимиром Великим

Хрестити Київську Русь і проголосити християнство державною релігією припало князю Володимиру.

Після офіційного хрещення киян у 988 році християнство стає державною релігією Київської Русі. Християнізація Русі-України йшла поступово водними шляхами. Спершу її прийняли більші осередки, пізніше –
провінція Не всюди цей процес відбувався без опору, як у Києві. Головний опір чинили служителі поганського культу «волхви».

28 липня - день пам'яті святого князя Володимира, яка пов'язує кожного з нас із часами Київської Русі, розквіту її державності й культури. Багато чого і в топонімії Києва пов'язано з Його пам'яттю. "Візитні картки" столиці - Володимирська гірка з пам'ятником князю, однойменна вулиця, руїни княжої Десятинної церкви і, нарешті, Володимирський собор - все це місця, де полюбляють бувати у вільний час кияни і прагнуть відвідати насамперед гості міста. Один із найвідоміших правителів Київської Русі - князь Володимир Святославович народився 948 року, він був молодшим із трьох синів київського князя Святослава Ігоревича (Хороброго), а отже, внуком київської княгині Ольги (Мудрої). Продовжуючи політику попередніх київських князів, збираючи навколо Києва слов'янські землі, Володимир своїми військовими походами 981-993 років завершив тривалий процес формування території Київської держави. Саме в той час остаточно визначилися і закріпилися її кордони, що співпали з етнічними рубежами східних слов'ян. У ті часи це була найбільша держава, з якою вимушені були рахуватися всі країни Європи. Під час свого правління князь провів низку реформ, серед яких найважливіша - утвердження християнства, про що написали літописці. Отож для хрещення до Києва були запрошені грецький митрополит і священики. У призначений час кияни прийшли на берег Дніпра, куди прибув і Володимир із священиками. Торжество хрещення відбувалося в ріці, матері тримали дітей на руках. Після обряду всіх язичницьких ідолів (божків) Володимир наказав утопити у Дніпрі. За його князювання в державі стали процвітати наука та освіта, вчені ченці почали писати історію, і тому про Володимира Великого відомо більше, ніж про попередніх князів - Олега, Ігоря, Ольгу та Святослава. Вже в 988 році почали з'являтися школи, а в Києві була споруджена церква св. Василія (таке ім'я отримав і князь після хрещення). На замовлення Володимира в Києві в 989-996 роки візантійські майстри спорудили собор Богородиці, на що він виділив десяту частину своїх прибутків (друга назва - Десятинна церква). Князь Володимир розумів, що, тільки прийнявши християнство, його держава зможе ввійти як рівноправна в коло європейських країн. Уміло й авторитетно керуючи державою протягом 35 років, провівши глибоку і ефективну адміністративно-територіальну і військову реформи, Володимир Великий дожив до старості, помер 15 липня І015 року в селі Берестові (під Києвом) і був похований у Десятинній церкві. Церквою він був прирівняний до лику святих і названий "Рівноапостольним". Як писав М.Грушевський: "Часи Володимира Святого, або Великого були кульмінаційною точкою процесу будівництва, завершення, так би мовити, механічної еволюції процесу створення стародавньої Руської, Київської держави".

З прийняттям християнства в Україні поширилася писемність. Володимир закладав школи, будував церкви, спершу в Києві, а згодом – по інших містах. Учителями були священики з Корсуня, які знали слов’янську мову. 

Факт, що з прийняттям християнства не відбулося політичного визнання Русі-України Візантією, але новій християнській спільноті були відкриті зв’язки з дальніми і близькими сусідами. Це слід вважати найпозитивнішим наслідком акту хрещення України і слов’янського Сходу.

Відроджені святині Дніпропетровщини

У Дніпропетровську центром святкування буде храм на честь Собору святого Іоанна Хрестителя, який знаходиться на перехресті вулиць Миронова та Набережної. Його будівництво розпочалось у 2007 році. За проектом - це комплекс, що складається з храмової будівлі, оглядового майданчика, 
баптистерія для здійснення хрещення й причалу поряд з храмом для проведення водного освячення. Наразі роботи по добудови святині та прилеглої території завершуються. За пропозицією Дніпропетровської єпархії УПЦ храм освятять саме до 1025 річчя хрещення Київської Русі й ця подія стане одним із найяскравіших заходів.

Взагалі, за останні роки на Дніпропетровщині побудовано та відреставровано близько 30 церковних споруд, які є нашою гордістю та окрасою. Чекає на друге народження Новомосковський Свято-Троїцький кафедральний собор. 

Більше матеріалу про Хрещення Русі:

Категорія: 1025-річчя хрещення Київської Русі | Додав: Admin (05.07.2013)
Переглядів: 2140 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Графік роботи
Бібліотека працює з
800 до 1700
без перерви
субота з 800 до 1600

Остання п'ятниця місяця -
читачів не обслуговуєм,
санітарнй день.
Вихідні дні — неділя, понеділок
Контактні дані
тел.: (05638) 2-16-99
skype.: pokrlibrary
e-mail: pokrlib@gmail.com
Адреса: 53600,
Дніпропетровська обл.,
смт Покровське,
вул. Дмитра Яворницького
(Карла Маркса), 128
Пошук
Афіша
Запрошуємо Вас відвідати культурно-мистецькі заходи, що відбудуться у читальній залі бібліотеки:


Засідання «Вікігуртка» щосуботи,об 11 год.

Запрошуємо всіх бажаючих (без вікових обмежень) пройти безкоштовне навчання для здобуття навичок роботи з комп'ютером та в мережі інтернет.
Інтернет ресурси