Четвер, 20.07.2017, 15:36
Вітаю Вас, Гость | RSS
Книжковий акцент

Сергій Жадан. Ворошиловоград
  Роман Сергія Жадана «Ворошиловград» було визнано «Українською книгою року Бі-Бі-Сі 2010». Важко не погодитись із цим рішенням. На користь книги Жадана свідчить не тільки майстерність подачі, тонкий іронічний гумор і проста вишуканість мови письменника, до яких його читачі загалом вже звикли. Але також і актуальна для нашого суспільства, проста та разом із тим глибока ідея твору. Так її описав сам Сергій Жадан: «Роман про те, що потрібно захищати себе, своїх близьких, свої принципи, свою територію, своє минуле, своє майбутнє. Це роман про опір, роман про протистояння, про захист своїх принципів від зовнішнього тиску.»


віртуальна виставка
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Форма входу
Головна » Статті » Краєзнаство » Літературна Покровщина

Чепурко Валентина Адамівна
Живе на Покровщині красива, мужня жінка, що має чудову, благородну професію медичного працівника - фельдшер швидкої допомоги.  Яке треба мати велике й добре серце, щоб впродовж більш як 20 років приходити людям на допомогу, не змінюючи своєї нелегкої і непростої роботи.

Та є в цієї жінки ще одне захоплення – вірші, вона самодіяльна поетеса. Загублене в дитинстві віршування раптом проявилося в зрілі роки. Поезія лине з неї сама. В своїх віршах вона пише про все, що її хвилює: про реалії нашого непростого життя, про любов до людей, про кохання і зраду, про друзів і сім’ю. В своїх поезіях Валентина намагається зафіксувати, увічнити свої почуття, що часом б’ють через край, враження  і злети  душі. В її віршах є певна  спостережливість, є образність, глибина думок, почуттів…  Відчувається прагнення  осмислити  життя, своє  місце в ньому.

Народилася наша  героїня в мальовничому селі Зорівка в Запоріжській області в сім’ї спеціалістів сільського господарства, тато, Адам Леонтійович Беднарчук, був  ветеринаром, а мама, Софія Митрофанівна – агроном. Згодом сім’я переїхала на Покровщину в село Андріївну. Там і пройшли шкільні роки Валентини Адамівни. Закінчила  Братську  школу,  навчалась  з задоволенням, була  весела, активна дівчинка, гарно  навчалася,  улюбленими  предметами були мова та  література, писала чудові  твори якими зачитувались і вчителі і учні.   В дитинстві  писала вірші, та потім в дорослому  житті якось було не до віршів. В сім’ї батьків була гарна  дружня  обстановка, любили  музику, поезію. Закінчила Дніпропетровське медичне училище, була направлена на роботу в Покровську районну лікарню, де їй запропонували працювати  на станції  швидкої допомоги. З того часу вона не міняла  місце роботи, віддана цій важливій, але дуже непростій, напруженій роботі. За ці роки  зріднилася з колективом, її люблять і поважають колеги, вона  професіонал вищого  ґатунку, і за  це  їй  вдячні   багато  покровчан.

Життя йшло, підростали діти. Одного разу син попрохав маму   допомогти написати слова до  пісні. Це  було ніби  поштовхом, вибухом  свого роду. Вірші  пішли, посипались, неначе десь накопичувалися,  а тут пролилися віршовим листопадом. З того часу, де б не бувала Валентина, чи на відпочинку, чи вдома, чи на роботі – всюди  супроводжують  її вірші. Пише  Валентина  Адамівна багато, плідно, відгукуючись на всі події свого життя, друзів, знайомих, рідного краю.  Життя в рідній  країні також  хвилює авторку віршів.   

Періодично друкується в газетах «Днепр вечерний», «Покровський край», в професійному журналі «Сестра милосердия». В  2007 і 2008 роках вийшли дві збірки  віршів – «Зеркало  души» та «Мой мир – это ты.» Остання  присвячена найдорожчому  в житті – онукові  Владику. Захоплюючись поезією Валентина Адамівна, часто дуже  критично оцінює  написане  нею, намагається вдосконалюватися у творчості. Доля звела її з   Петром  Миколайовичем  Клименком, це  відома в мистецьких  колах людина  - музикант, композитор, акордеоніст. Запропоновані вірші сподобались композитору, він  написав на них музику. Так  з’явились  пісні на  слова Валентини  Чепурко. Уже  разом  написано  6  пісень. Склався  вдалий   творчий  тандем, який приносить задоволення цінителям музики та поезії.  Валентина Адамівна в  розквіті  творчих сил, повна  енергії, нових творчих  задумів, красива талановита  жінка, яка  йде  по життю з гордо піднятою  головою, даруючи  людям радість  спілкування з прекрасним, з поезією.

Мамине серце

Мамо. Мамо. Рідна ненька!
Ніжні очі. Тихий сум.
Так стомилося серденько
Від тутбот буденних, дум.

Так стомилось, бо горіло,
Бо страждало, бо жило.
Відгоріло, відболіло,
Спати зморене лягло.

Мамо. Мамо моя мила!
Серце твоє золоте
Наче сонце, землю гріло,
Знов в садку бузок цвіте.

Знову зацвіли тюльпани,
Що садила ти колись.
Доля злая, невбаганна
Відняла тебе. Озвись.

Із далекого простору,
З вічності, із небуття.
Доля вироком суворим
Відняла твоє життя.

Мамо, мамо. Рідна ненька.
Та ж душа твоя живе
Сумно світить місяченьком,
Сивим вітром верби гне.

Сонцем, променем гарячим
Знов торкне моє чоло.
І всіх за все пробачить,
Їй не притаманне зло.

                                                   3.ХІІ.2007
Категорія: Літературна Покровщина | Додав: Admin (01.02.2013)
Переглядів: 404 | Рейтинг: 4.5/4
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Графік роботи
Бібліотека працює з
800 до 1700
без перерви
субота з 800 до 1600

Остання п'ятниця місяця -
читачів не обслуговуєм,
санітарнй день.
Вихідні дні — неділя, понеділок
Контактні дані
тел.: (05638) 2-16-99
skype.: pokrlibrary
e-mail: pokrlib@yandex.ua
Адреса: Покровське, 53600,
Дніпропетровська обл.,
смт. Покровське,
вул. Карла Маркса 128
Пошук
Афіша
Запрошуємо Вас відвідати культурно-мистецькі заходи, що відбудуться у читальній залі бібліотеки:


Засідання «Вікігуртка» щосуботи,об 11 год.

Запрошуємо всіх бажаючих (без вікових обмежень) пройти безкоштовне навчання для здобуття навичок роботи з комп'ютером та в мережі інтернет.
Інтернет ресурси