Славний Покровський край стрічає свій ювілей – 90 – річницю утворення Покровського району. Покровський район розташовано вздовж річки Вовчої та її приток Янчулу та Гайчуру. Межує із Запорізькою та Донецькою областями, Межівським та Васильківським районами Дніпропетровської області. Площа району сягає 121 тис.га. 

Історія Покровського краю сягає своїм корінням у сиву давнину. Покровщина має багату історію, в цих краях здавна селились вихідці із Запорізької Січі. А ще раніше, говорять, тут були скіфські поселення. Про це свідчать древні кам'яні скульптури, так звані «кам'яні баби», знайдені в нашому степовому краю.

Історія Покровського району починається у 1923 році.

Саме тоді був утворений виконавчий комітет Покровської районної ради робітничих, селянських і червоноармійських депутатів у селі Покровське Запорізького округу в Дніпропетровській області у зв'язку з новим адміністративно-територіальним поділом в Україні. Це було затверджено Всеукраїнським центральним виконавчим комітетом.

У 1924 році до складу району входило 14 сільських рад.

За історичними довідками, свідченнями очевидців, це були складні часи. Часи великої відбудови після громадянської війни. Відновлювались довоєнні посівні площі. З кожним роком розширювалось кооперування селянських господарств. Першим прототипом колгоспів у районі стали товариства спільного обробітку землі - ТСОЗИ, які почали організовуватись у 1927 році. Значну роль у становленні колективних господарств відігравала Мечетнянська МТС, організована у 1930 році. Через три роки свого існування вона вже обслуговувала 16 колгоспів району.

Унікальним явищем тієї пори, як стверджують історики, були комуни «Маяк» і «Червоний розсадник». За зразкове ведення господарства в 1927 році комуну «Маяк» нагороджено Українським прапором, а через рік на Всесоюзному огляді сільгоспколективів 1927-1928 років комуні було вручено Диплом II - го ступеня.

У 1939 році колгоспи імені Пушкіна, «Третій Кавполк», імені Цикова та «Червоне поле» демонстрували свої досягнення на Всесоюзній сільськогосподарській виставці в Москві. А через рік на ній був широко представлений весь район.

З кожним роком життя в районі поліпшувалась. У 40-х роках працювала районна лікарня на 150 ліжок, дві амбулаторії, консультація матері і дитини, аптека, санстанція, 6 пологових будинків з дитячими консультаціями і молочними кухнями, 58 колгоспних дитячих ясел, два дитсадки на 90-120 дошкільнят, 59 дитячих майданчиків, які діяли в літній період. В Покровському працювало 2 клуби, кінотеатр, бібліотека. Повністю була ліквідована неграмотність серед дорослих. 

Мирну працю покровчан перервала Велика Вітчизняна війна. В жовтні 1941 року Покровський район було окуповано німецько - фашистськими загарбниками. Під час окупації народному господарству району було завдано величезних збитків.

На фронтах Великої Вітчизняної війни воювало більше 5 тиснаших земляків, героїзмом, мужністю уславили вони рідну землю. У вересні 1943 року прийшло в наш край довгождане визволення, Покровський район було повністю звільнено від німецько – фашистської навали.

Покровчани з ентузіазмом і натхненням взялися за відбудову зруйнованого господарства. Швидко відновлювалися колгоспи. Стали до ладу машинно-тракторна станція, розпочалося навчання у школах, працювала лікарня.

У 1950 році почалося укрупнення колгоспів. Було створено два великих господарства - «Родіна» та «Побєда».

Колгосп «Побєда», названий в честь Великої Перемоги, очолив фронтовик, довоєнний його голова Іван Григорович Кісенко. Ім'я цієї людини свого часу гриміло на всю Україну. Голову колгоспу-мільйонера, який впродовж 50 років керував господарством, знали у Москві і навіть за кордоном, це був хлібороб за покликом душі, справжній народний академік. «Степовою академією» назвали колгосп «Побєда» у книзі, що в 1984 році вийшла у видавництві «Планета». За досягнення у виробництві сільськогосподарської продукції колгосп «Побєда» нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора. Івану Григоровичу Кісенку, а потім і його заступнику по тваринництву Миколі Андрійовичу Дудлі було присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці.

Микола Андрійович Дудля більше 40 років віддав роботі на посаді заступника голови правління колгоспу «Побєда». Його обізнаності в справах виробництва, розсудливості, завжди тверезому мисленню міг позаздрити будь-який керівник. Ім'я Миколи Андрійовича Дудлі також навічно вписане в Книгу трудової слави району.

Добру славу залишили по собі і голови колгоспів: Яків Павлович Кривокобильський, Федір Федорович Сидоренко, Олексій Трифонович Помазан, директор кінзаводу Григорій Іванович Давиденко, агрономи: Анатолій Климович Громов, Василь Герасимович Дем'яненко, Афанасій Пилипович Устименко, Василь Афанасійович Шульга, Зінаїда Кіндратівна Павелко, зоотехніки Іван Васильович Кльова, Галина Семенівна Мовчан та багато інших.

Покровщина – степовий край, тому основою економічного розвитку району було, є і буде сільськогосподарське виробництво. І покровчани у своєму регіоні завжди були на передових позиціях, добивалися вагомих результатів. В 70-80 – ті роки район не раз виходив переможцем Всесоюзного соціалістичного змагання, щороку кращі господарства, колективи, передовики виробництва були учасниками Всесоюзної виставки досягнень народного господарства .За вагомі успіхи шість працівників сільського господарства були удостоєні найвищих державних нагород - К.О Лопатка, Є.Б. Титаренко, Є.Я. Шматко, Р.С. Гузь, І.Г.Кісенко, М.А. Дудля отримали почесне звання Героя Соціалістичної праці, а також звання Героя Соціалістичної Праці було присвоєно відомому у 70-80 –роки сироробу Покровського сир заводу Перепічаєнко Р.С.

Теперішньому поколінню не можна забувати вагомий внесок в економічний і соціальний розвиток району Марії Павлівни Журавель, Федора Гнатовича Кадася, Віктора Петровича Коверця, Анатолія Федоровича Бойка, Анатолія Івановича Мурзіна, Дмитра Георгійовича Чердаклієва. Це ними була закладена міцна основа, на якій роками вибудовувалася соціально-економічна база - впорядковані села з голубим паливом у будинках селян, дороги з твердим покриттям, що з'єднують кожен населений пункт, лікарні, клуби, багатоповерхові житлові будинки, спортклуби та багато іншого, що стало звичними атрибутами нашого життя.

У 1982 році у районі була створена жіноча тракторна бригада, яку очолила Олена Петрівна Колісник. 27 жінок сіли тоді за кермо тракторів. За високі досягнення у праці Олена Петрівна нагороджена орденом «Знак Пошани». З 1985 по 1990 роки вона обиралася депутатом Верховної Ради України.

Депутатом Верховної Ради України з 1980 по 1984 рік був і Віктор Іванович Сердюк, голова колгоспу «Зоря комунізму», кавалер ордена Трудового Червоного Прапора і Жовтневої революції.

Надбання, набуті попередніми поколіннями у розвитку аграрного сектора, соціальній сфері, наші земляки не розгубили, бо любов до землі, до рідного краю уміння розумно вести господарство передавалося з покоління в покоління. Знана на Покровщині династія хліборобів Копичаїв. Любов до землі, уміння мудро господарювати на ній передалося від батька Івану Васильовичу Копичаю, який більше тридцяти років очолював товариство «Дружба». І.В. Копичаю, першому сільському керівникові у 2002 році присвоєно звання Героя України. Сьогодні товариством «Дружба» уміло керує, продовжуючи хліборобську традицію, онук І.В.Копичая, також І.В. Копичай.

І в роки незалежності, незважаючи на труднощі перехідного періоду, наш район в числі кращих на Дніпропетровщині. Організовано проведено реформи в аграрному секторі економіки, що дало свої позитивні результати. 

Сільськогосподарське виробництво характеризується зерно-м’ясо-молочним напрямком. У районі працюють 80 агрогосподарств. Загальна 

площа сільгоспугідь – 106, 2 тис.га. Агропромисловий комплекс району зорієнтовано на зростання обсягів сільськогосподарського виробництва, випуск конкурентноспроможної продукції перетворення його на високоефективну галузь.

На Покровщині побудовано ряд виробничих об’єктів та об’єктів соціально-виробничої сфери: спорткомплекс «Юність», Діагностичний центр, районну аптеку, пішохідний міст через р.Вовчу, добудови до Водянської, Катеринівської, Маломихайлівської середніх шкіл, обвідний газопровід високого тиску «Межова – Просяна – Покровське,Є відкрито відділення банку «Аваль», «Приватбанку», «Брокбізнесбанку», розвивається малий бізнес, підприємництво, фермерство.

На Покровщині працюють 18 загальноосвітніх шкіл та 15 дошкільних навчальних закладів, 30 клубів, 26 бібліотек, музична школа та сім громадських музеїв, кінноспортивна школа, дитячо-юнацька спортивна школа, стадіони, спортзали та майданчики, відновлено центральний парк відпочинку в центрі селища Покровського, та оформлено чудовий дитячий майданчик.

Вже тривалий час Покровський район є одним з лідерів сільського спорту в області. Покровчани стали одними з перших учасників започаткованих змагань серед спортивних команд сільських районів. Покровських спортсменів Дніпропетровщина знає як висококласних футболістів. Наші спортсмени здобували перші місця і в легкій атлетиці.

Покровська земля виростила і виховала відомих в Україні і за її межами лікарів, вчених, артистів, відомих інженерів.Це – онколог зі світовим ім’ям, Герой України Григорій Васильович Бондар, льотчик – космонавт, Герой Радянського Союзу Анатолій Павлович Арцибарський, народний художник України, скульптор Володимир Павлович Небоженко, народна артистка України Світлана Білоножко та багато інших.

Покровський край багатий талантами – самодіяльними артистами, поетами, які прославляють своїм талантом прекрасну і щедру Покровську землю.

То ж нехай наш рідний район і надалі квітне, розбудовується, хай добре живеться в ньому покровчанам, хай нинішнє покоління продовжує ті славні традиції, які закладені попередніми поколіннями і завдяки яким нас знають, поважають і цінують на Дніпропетровщині і за її межами.