Доброю традицією в Покровській центральній районній бібліотеці стало проводити зустрічі з письменниками, поетами - нашими земляками. 

23 жовтня в читальній залі бібліотеки для учнів ВПУ-75 відбулася зустріч з незвичайною, талановитою жінкою, нашою землячкою Ольгою Ворончихіною, театральним режисером за фахом, письменницею за покликанням.

У видавництві «Піраміда» у 2013 році вийшла її книга «Три монети», щебпак та інші приємності».

Ім’я Ольги Ворончихіної стало відомим після виходу вже першої книги авторки.

Ольга Ворончихіна дуже любить працювати з дітьми, тому недивно, що першу свою книгу "Три монети", щебпак та інші приємності" написала для підлітків, адже вважає, що для них не вистачає літератури. Хоча додає - книга для всіх, кому література потрібна як ковток свіжого повітря.

Про свою книгу, а також величезну жагу бути молодою і свою цікавість до сакральних знань українського народу письменниця розповіла на зустрічі з юними користувачами бібліотеки. Її книга «Три монети», щебпак та інші приємності» увійшла до списку на премію «Дитяча Книга року ВВС – 2013»

Це містично-фентезійна історія, де казки, легенди та усілякі чудеса так і крутяться навколо нас.

Дівчинка-підліток несподівано виявила, що у спадок від бабусі отримала відьомський дар. А до того ж бабуся ще й завбачливо лишила заповіт з наказом пройти повний курс чарівницького коледжу. Дія розгортається у згоді з тим моральним постулатом, що зло завжди породжує зло, а добро таки здебільшого, хай і не завжди, породжує добро. Чарівницькі здібності урізноманітнюють ігри й розваги, але часом у замку-коледжі, як і в реальному житті, потрібно допомогти тому, хто потрапив у біду, поступившись власними інтересами.

Всі герої книги дуже веселі. Книга написана з гумором, легко. та дотепно, від неї неможливо відірватись до останньої сторінки. 

Пані Ольга цікаво та дуже артистично представила героїв своєї книжки, смішно відтворюючи навіть особливості їхньої мови.

Треба відзначити – це неймовірна сучасна українська мова, якою написана книга. В книзі використано сакральні знання українського народу з дохристиянських часів про містичних істот і створінь. Усі вони взяті з українських міфів та переказів. Насправді «Три монети, щебпак та інші приємності» це та магія і позитив, якого зараз бракує у житті.

Читач для Ольги Василівни – це людина, яка втомилася від засилля в літературі, пресі, телебаченні «тяжких» повідомлень, втомилася від тяжких часів. Людина, яка хоче ковток свіжого повітря, коли можна просто відкрити книжку і розважитися, посміятися.

Зустріч пройшла в дуже теплій атмосфері. Відкрита, щира людина, гарний оповідач, О. Ворончихіна із задоволенням поділилася із читачами про своє дитинство, розповіла , як почала писати вірші, есеї, а потім і книги. Вона почала писати з третього класу. З п´ятого - стала юнкором районної газети. Логічно, що по закінченню середньої школи, стала кореспондентом і редактором багатотиражної газети. Писати вірші, на той час, було як дихати. Але публікувати не наважувалась. Дуже любила читати.

Режисуру опанувала вже у дуже дорослому віці. Вступила у 27років. Тобто рішення і вибір були зовсім свідомими. Закінчила Дніпропетровське училище культури з червоним дипломом. Одним з найулюбленіших предметів (окрім акторської майстерності і сценічної мови) була сценарна майстерність. Тобто: все життя підсвідомо накопичувала знання як правильно писати, як донести свою думку до читача (глядача). І - як результат - з´явилася перша книга .Каже, що віршів більше я не пишу. Навіть не можу пояснити з якої причини. Можливо "перехворіла"? А от з прозовими творами зупинятися не збираюся. Є декілька цікавих задумок, окрім закінчення трилогіі "Три монети",

( «Три монети, щебпак та інші приємності» задумана як тритомник. Зараз в роботі вже другий том і планується до наступного Форуму видавців у Львові - дописати дві наступні книги.) Зараз сім’я письменниці мешкає у Львові.

На згадку про зустріч в районній бібліотеці авторка подарувала книги для районної бібліотеки, для бібліотеки ВПУ-75, присутнім. За автографами вишикувалася справжня черга. Для всіх присутніх на зустрічі відбулося справжнє свято спілкування з розумним, цікавим, дотепним співрозмовником.

Після заходу учні, які ще не були знайомі з творчістю письменниці, взяли книги для читання в бібліотеці. Адже головною метою подібного роду заходів є не тільки знайомство читачів з творчістю письменниці та естетична насолода від спілкування з автором, а й залучення їх до читання, на яскравому прикладі того, яку роль книга зіграла в житті особистості.