Трійця вважається в народі одним з найбільших свят після Різдва та Великодня. Відзначають його у 7-му неділю після Воскресіння Христового і святкують три дні. Це свято на честь Бога-Отця, Бога-Сина і Духа Святого.

Сьогодні є Зелені Свята,
зелена вже трава.
Моя душа була розп'ята,
сьогодні знов жива.

Усі до церкви поспішіть!
Вій, теплий вітре, повивай!
На дверях власної душі
я вішаю зелений май.

Усюди щастя, радість, сміхи,
мов юність вічно є ще.
Здається, що сам Бог з утіхи
собі в долоні плеще.

Все казкою стає прожогом,
не видно світового бруду.
В долоні плескати із Богом
і я собі теж буду.

 Б-І. Антонич

Відзначити зелені свята вирішили і в Клубі покровських поетів. На цей раз зібрання відбулося в місцевому історико-краєзнавчому музеї, в інтер’єрі експозиції «Українська селянська хата кінця ХVІІІ початку ХІХ ст.». Там як раз відбувалася виставка старовинних рушників і вишиванок з фондів музею. Подбали і про відповідний дресс-код для учасників.

Крім поетів в засіданні клубу взяли участь працівники районної газети, бібліотек, музичної школи, народна майстриня-вишивальниця Людмила Боярчук. Приміщення хати прикрасили як годиться: клечанням, гілками, квітами, підлогу притрусили запашними травами. Пригощалися варениками. Чудовий аромат квітів і трав, вишиті рушники, подушки, старовинні речі, глечики та посуд, піч «з півнями», та інші предмети давнього побуту додавали чарівну нотку і віршам і пісням які звучали під час зібрання.

Директор музею Тетяна Перерва і бібліограф районної бібліотеки Лариса Таращук розповіли про свято Трійці. За біблійними переказом, на 50-й день після воскресіння Ісуса Христа люди, які молилися, побачили Святого Духа - він вогненними язиками зійшов на апостолів, після чого вони почали розуміти різні мови, переповідаючи людям учення Божого Сина. На місці зішестя було збудовано перший християнський храм, і з того часу Трійця вважається початком народження християнської церкви.

Ще в Україні Трійцю вважають часом відновленого життя, зелені. В суботу, напередодні свята, люди прикрашають свої житла гілками клена, липи, ясена. Підлогу притрушують лепехою.

В час Зелених Свят цвіте жито й, за народним віруванням, прокидаються мерці, виходять з води русалки. Люди квітчають свої житла клечанням і встеляють пахучими травами; дівчата завивають вінки. По деяких селах, переважно в східних районах України, довго зберігався звичай завивати березку.
В неділю, в день Трійці, дівчата йдуть у той самий ліс, де завивали вінки, щоб знову розвивати їх. Кожна оглядає свій вінок: чи ще свіжий, чи вже зів'яв? По цьому судять про своє щастя чи нещастя. Про це співається і в пісні:

Пусти мене, мати, 
У гай погуляти, 
До білої березоньки, 
Про щастя спитати...

Покровські поети Ярослава Тиха, Яна Сілецька-Васильєва, Валентина Чепурко, Віктор Польський, Микола Корявець читали свої нові вірші, Алла Суржикова виконала кілька народних пісень, Наталья Макотер читала свої гумористичні п’єски, Людмила Боярчук розповіла про коди народної вишивки і ляльок – мотанок. Присутні на святі спілкувалися, жартували, співали.

 Л.Таращук.