8 листопада вся українська громадськість відзначила 125 років від дня народження Нестора Івановича Махна, українського державного, військового та політичного діяча, видатного тактика ведення партизанської війни, керівника селянського повстанського руху 1918 -1921 рр. на Півдні України.

Нестор Махно - один з небагатьох в Україні діячів, чиє ім’я популярне і сьогодні. До цих пір до нього в народі переважна більшість ставиться з любов’ю, бо він, дійсно, виражав інтереси незаможних селян України.

Нестор Іванович Махно – людина, ім’я якої до сих пір мільйони українців, та й не тільки, вимовляють з гордістю. Неординарні доля, сила волі, військовий талант, а основне – нестримне бажання служити простому народу заслужили повагу навіть у його ворогів.

Та хочеться звернути увагу на таку деталь. У Махна було військо, підвладна йому територія, банк(військова скарбниця, хоча власних грошей в тих умовах повстанці не випускали), прапор, гімн (пісня «Розпрягайте, хлопці, коней», законодавча база, виборність командирів, проведення з’їздів, укладення договорів, проводилась культосвітня і навчальна робота у його районі, та інше, що підтверджує існування, хоч і короткочасне, державної атрибутики.Ця ніким не визнана держава Махновія із столицею в Махновграді (Гуляйполі) виникла на теренах Війська Запорізького Низового не випадково. У махновців на генному рівні вирувала козацька кров. В основу своєї боротьби вони поклали один із найголовніших козацьких принципів – Волю, яку густо скропили власною кров’ю.

Дев’яносто п’ять літ тому у вирі громадянської війни в Україні виник повстанський селянський рух, який дістав назву махновщини

В ті далекі буремні революційні часи Нестор Махно почав селянську повстансько-визвольну війну – сповнену ненависті, стихійного протесту до всього, що чинилося навкруги, жагучого бажання раю на своїй землі для всіх знедолених. Згодом стверджуватимуть, наче Махно перекидався то до одних, то до інших, не знаючи, чого хотів. Насправді він вибирав, але так і не зміг вибрати між новою більшовицькою владою і власним бажанням необхідної селянству справедливості. Двічі Махно ставав спільником Червоної армії, і двічі припиняв «дружбу». Він волів для селян іншої революції. І втретє намагався знайти порозуміння з більшовиками, але тепер уже вони його не прийняли. Та жодного разу – жодного! – Махно не схилився ні на змичку, ні на компроміс з гетьманцями, врангелівцями, денікінцями і т. д. 

Поки в Радянському Союзі зневажали і замовчували Нестора Махна, в світі про нього було написано і видано щонайменше 160 романів і повістей, а скільки есе, оповідань та легенд – і не перелічити.

Махно і сам писав вірші та балади. Нічого з написаного, на жаль, не збереглося. Крім одної єдиної думи, яку народ заспівав піснею: «Гей ти, батьку мій, степ широкий, поговоримо ще з тобою – молоді мої буйні роки та спливли за водою». І акордні рядки: «Де ж ви, брати мої милі? Сліз гірких ніхто нам не витер – я стою, як дуб на могилі, а навкруг лиш хмари та вітер.»

Малюючи себе дубом на могилі, Нестор Іванович, можна не сумніватися, бачив і згадував той Дуб Смерті у Дібрівському лісі, з-під гілля якого увірвався у нашу з вами історію українською селянсько – повстанською революцією.

Краєзнавча година «Правда і міфи про Нестора Махна» із циклу «Сходинки в історію», що відбулася в районній бібліотеці була присвячена саме цій темі. На зустріч з учнями ВПУ №75 було запрошено краєзнавця, журналіста, що багато років працював в районній газеті, В.О. Процана. Володимир Олексійович розповів учням про легендарного Батька Махна, про те, що пов’язує Нестора Махна з нашим краєм, про його діяльність в Дібрівському лісі, познайомив зі спогадами старожилів села Великомихайлівка про Нестора Махна.

Книги і публікації: makhno.ru

Скрипник О. За золотом Нестора Махна.- 2-ге вид., доп. І перероб. / О. Скрипник .-К.: Ярославів Вал, 2011.-312с.: іл..

У пригодницькій повісті «За золотом Нестора Махна», написаній на основі маловідомих архівних матеріалів органів державної безпеки, розповідається про драматичну історію пошуку махновським ад’ютантом Іваном Лепетченком цінностей, схованих на території Гуляйпільського району та в інших місцях.

У другому розділі книги публікуються листи Махна і його бойових товаришів, спогади, свідчення та інші документальні матеріали, які проливають світло на пошуки золота, а також життя і діяльність махновців у еміграції.

Консультант — доктор історичних наук Волковинський В. М.

Голованов В. Нестор Махно.- М.: Молодая гвардія, 2008 

Книга письменника Василя Голованова - одне з кращих досліджень феномену Махно, що поєднує сувору документальність з художньою майстерністю викладу. У книгу включені численні фотографії Особа одного з лідерів революційного анархізму Нестора Махна (1888-1934) і сьогодні викликає великий інтерес у суспільстві . Оприлюднені після довгої заборони документи дозволяють побачити в ньому не анекдотичну фігуру, створену радянським агітпропом, а неабиякого полководця і організатора, який намагався втілити на рідній Україні ідеали свободи і справедливості. У вогні Громадянської війни загони Махна боролися проти білих і червоних, інтервентів і петлюрівців. В нерівній боротьбі вони були розбиті, їх « батька» закінчив життя в еміграції, але його ідеї не загинули. В останні роки з'являється все більше праць, автори яких досліджують не тільки яскраву особистість Махна, але і його теорію і практику самоорганізації суспільства на противагу домінуючій влади держави 

Нестор Махно. Воспоминания. - М.: Республика,1992. 

Фігура анархіста Нестора Махна (1889 - 1934) суперечлива і неоднозначна. Батрак, робочий, заарештований і засланий за участь у революції 1905 року, організатор "Революційної повстанської партії України", що воювала і проти військ Денікіна і Врангеля, союзник більшовиків і їх противник, політик, на совісті якого чимало жорстоких справ, людина бентежний, багато чого так і не зрозумів, таким постає Махно у своїх спогадах. Книга представляє інтерес для широких кіл читачів. 

Читаємо он-лайн: www.bibliotekar.ru