Цьогорічний Покровський book-бум поповнився ще одним «новонародженим» — книгою віршів і прози Юрія Ніколаєнка «Осіння розмова», яка нещодавно вийшла в Дніпровському видавництві «ЛІРА» завдяки спонсорській підтримці генерального директора ТОВ «Обрій» В. М. Головка.

Тож засідання клубу покровських поетів «Ліра», яке відбулося в бібліотеці, проходило у форматі творчого вечора місцевого письменника Юрія Ніколаєнка і презентації його першої збірки «Осіння розмова»

Зустріч вдалась… Тепле, дружнє, іноді професійне (колег-літераторів) спілкування із талановитим, щирим, дотепним нашим земляком підняло настрій і дух присутніх, збагатило новими враженнями і емоціями.

Юрій Миколайович Ніколаєнко народився у 1954 році у Дніпропетровську , але в дитячому віці переїхав з батьками на Покровщину, у с. Коломійці. Після закінчення місцевої школи вчився у Дніпропетровському технікумі електрифікації сільського господарства. Після служби в армії працював на новобудовах Півночі, Південмаші. Але в1978 повернувся році у рідне село, одружився, виховав двох доньок , працював енергетиком ТОВ «Обрій». Перші спроби пера Юрія побачили світ у 1981 році, він був активним дописувачем колгоспної багатотиражки «Дзержинець», друкувався у районній газеті «Покровський край» та газеті «Сільські вісті», його поезії увійшли у збірку поетів Покровщини «Натхненні рідною землею». І ось світ побачила перша збірка віршів та прози «Осіння розмова»

Твори Юрія Ніколаєнка щирі, безпосередні, легкі для сприйняття. Він вміє помічати у буднях свято, у звичайних пейзажах – казку, в його текстах стільки любові до людей, до природи!.. В своїх як прозових творах, так і у віршах він торкається багатьох тем, але провідною можна назвати громадянську лірику. Він палко озивається на історичні події своєї Батьківщини, проникливо пише про виклики і проблеми сучасного суспільства. Особливістю його лірики те, що він дуже тонко ніжно і щемливо пише про любов до своєї малої батьківщини: «Мала Ягідна», «Коломійці», присвячує їй пісні, вірші. В новелі «Оживає в серці Мале Ягідне» розповідь йдеться не тільки про красу рідного куточка, а проводиться справжнє краєзнавче дослідження про заснування хутора, домівки степовиків , сільській устрій, побут, уклад життя, долі людей. Письменник оспівує красу ранкової зорі, легенький подих степового вітерцю, шепіт очерету, верболозу, плескіт Вовчої між мальовничих берегів. Будучи сільським жителем, Юрій Миколайович оспівує хліборобську працю і селянські будні. Не оминає пера автора збірки і тема кохання, де ліричний герой поезій завжди сповнений ніжності, теплоти, який вміє відчути і передати найглибші відчуття любові.

Справжньою родзинкою збірки є цикл мисливських оповідань, де з ярким гумором, з любов’ю до природи розповідається про пригоди мисливців і рибалок. Юрій Миколайович іронічний, дотепний, веселий чоловік, що й бачимо з гуморесок, які також увійшли в збірку. Юрій Ніколаєнко пише пісні на свої вірші і чудово їх виконує, в чому і переконалися присутні. Після закінчення зустрічі ще довго не хотілося розходитися, Юрій Миколайович підписував свої книги шанувальникам, домовлялися про нові зустрічі.

Переглянути фото