Субота, 25.11.2017, 14:14
Вітаю Вас, Гость | RSS
Книжковий акцент

Сергій Жадан. Ворошиловоград
  Роман Сергія Жадана «Ворошиловград» було визнано «Українською книгою року Бі-Бі-Сі 2010». Важко не погодитись із цим рішенням. На користь книги Жадана свідчить не тільки майстерність подачі, тонкий іронічний гумор і проста вишуканість мови письменника, до яких його читачі загалом вже звикли. Але також і актуальна для нашого суспільства, проста та разом із тим глибока ідея твору. Так її описав сам Сергій Жадан: «Роман про те, що потрібно захищати себе, своїх близьких, свої принципи, свою територію, своє минуле, своє майбутнє. Це роман про опір, роман про протистояння, про захист своїх принципів від зовнішнього тиску.»


віртуальна виставка
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Форма входу
Головна » 2014 » Листопад » 19 » Голодом вбивали нашу свободу
12:13
Голодом вбивали нашу свободу

«Голодом вбивали нашу свободу. Не підкорені у 33-му – непереможні сьогодні!»

22 листопада – четверта субота місяця – є Днем пам’яті жертв голодоморів. У цей день Україна і світ вшановують вбитих голодом під час геноциду 1932 – 1933 років.

На їх вшанування о 16.00 оголошується Національна хвилина мовчання в пам’ять жертв Голодомору, після якої розпочинається Акція «Запали свічку пам’яті».

На вшанування пам’яті усіх загиблих в роки Голодомору в Україні запалюють свічки. Свічки запалюють біля меморіалів і пам’ятників жертвам Голодомору, на центральних площах і вулицях населених пунктів, а також на підвіконнях осель. 

Національні пам’ятні заходи пройдуть під гаслом “Голодом вбивали нашу свободу. Не підкорені у 33-му – непереможні сьогодні!”

Голова Українського інституту національної пам’яті кандидат історичних наук Володимир В’ятрович пояснює: «Побутує міф про відсутність спротиву українських селян більшовицьким грабіжникам напередодні та під час Голодомору. Але навіть в ті страшні часи тисячі українців боролися, зокрема зі зброєю в руках, відстоювали своє право на свободу та життя”.

Українські селянські повстання 1930-1932 років поставили під загрозу реалізацію планів Сталіна. Режим боявся, що український спротив призведе до його падіння: адже у першому півріччі 1932 року 56% протестних виступів у СРСР припадали на Україну. Тому диктатор завдав страшного удару у відповідь, яким став штучно організований голод. Згадуючи мільйони жертв цього страшного злочину, слід особливо пом’янути тих, хто до останнього чинив спротив. Завдяки кожному із цих людей, нас не знищили як народ у 33-му. А пам’ять про них робить нас непереможними сьогодні.

Історична довідка

Голодомор – масовий штучно організований голод, влаштований комуністичним режимом шляхом насильного вилучення продовольчих запасів в селян, яке поєднувалось із широкими репресіями проти різних верств населення. Голодом було вбито мільйони людських життів. Страшні обставини злочину унеможливлюють встановлення точної кількості смертей невинних людей та вичерпного поіменного списку жертв. За підрахунками, проведеними Інститутом демографії та соціальних досліджень НАН України, в Україні внаслідок Голодомору 1932 – 1933 років загинуло 3 млн. 941 тис. осіб. Непрямі втрати (дефіцит народжень) внаслідок Голодомору в Україні в 1932–1934 роках досягають 1 млн. 122 тис. осіб.

Опір геноциду

Комуністичний режим розглядав українську культурну еліту та економічно незалежне і національно свідоме селянство як реальну загрозу свого існування. Тому від самих початків становлення радянської влади спрямовував проти них спеціальну репресивну політику.

Перехід наприкінці 1920-их років до форсованої індустріалізації та суцільної колективізації викликав невдоволення населення в різних регіонах СРСР. Найбільш активний спротив проявився в Україні, що мала досвід власної державності у 1917–1921 рр. Центром опору більшовицькій політиці стало українське село.

У 1930 році в Україні відбулось понад 4 тис. масових протестних виступів у яких взяли участь за оцінками дослідників біля 1,2 млн. осіб. Виступи були стихійними та розрізненими, їх порівняно швидко придушували добре озброєні і підготовлені війська, але масштаб опору змусив призупинити колективізацію.

Хлібозаготівельна кампанія 1931 року та голод, який охопив Україну весною 1932 року, загострив антикомуністичні настрої в українському суспільстві. За перші 7 місяців 1932 року органи ҐПУ (главное политическое управление) зафіксували в УССР понад 900 масових протестних виступів, що становило понад 56 % усіх антивладних виступів в СССР за цей час. У першій половині 1932 р. з колгоспів в Україні вийшли 41 200 селянських господарств. Незважаючи на тиск партійних і державних органів, біля 500 сільських рад в Україні відмовлялись приймати нереальні плани хлібозаготівель.

І в 1932, і в 1933 роках у різних регіонах України режим змушений був придушувати масові виступи – «волинки» – які ставали відчайдушними спробами доведених до межі голоду українських селян не стільки відстояти свої права, як просто вижити. Голодуючі селяни опиралися вивезенню хліба в рахунок заготівель, нападали на зерносховища, комори спиртзаводів чи винокурень, де зберігалось, часто просто під відкритим небом, відібране у селян зерно. Водночас, серед колгоспного селянства у 1932 році набув поширення такий метод протесту як невихід на роботу. В обстежених ҐПУ 150 колгоспах, де відбувалися виходи з колективів, не виходило на роботу від 30 до 70% колгоспників.

З посиленням хлібозаготівельного свавілля та викликаного ним голоду, почастішали терористичні акти, вчинені селянами. За оцінками дослідників, у 1932 р. в українському селі було здійснено понад 1000 актів збройного спротиву режиму.

Цей стихійний спротив і став основою звинувачень в наявної антикомуністичного підпілля і підготовки на весну 1933 року повстання в Україні, які були використані окупаційною владою як виправдання вбивства голодом.

Врешті вияви збройного чи мирного протесту селян було придушено жорстокою репресивною машиною. Організований комуністичним режимом Голодомор став геноцидом, що завдав непоправних втрат українському народу, наслідки яких відчутні до сьогодні.

Фільми про Голодомор

1. «Жнива розпачу», 1983, д/ф, автори Святослав Новицький і Юрій Луговий, Канада.
2. «Під знаком біди», 1990, д/ф, режисер К. Крайній, автор сценарію Ю. Черниченко, «Київнаукфільм», НКУ.
3. «Голод-33», 1991, худ. фільм за мотивами роману Василя Барки «Жовтий князь», режисер Олесь Янчук , оператори Василь Бородін, Михайло Кретов, сценаристи: Василь Барка, Сергій Дяченко, Лесь Танюк , к/ст. ім.Довженка.
4. «Українська ніч 33-го», 1993 – 1998, д/ф, I – IV част. (“Страх”, “Жах”, “Гільйотина”, “Справа Грушевського”), режисер В. Георгієнко, автори сценарію В. Георгієнко, Л. Мужук, «Укртелефільм».
5. «Час темряви», 2003, режисер Сергій Дудка, «Укртелефільм».
6. «33-й, свідчення очевидців», 2005, д/ф, режисер Микола Лактіонов-Стезенко.
7. Голодомор. Україна, ХХ століття: Технологія геноциду, 2005, д/ф, режисер Віктор Дерюгін, автор сценарію Андрій Данильченко, Фонд «Україна 3000» спільно із Національною телекомпанією України.
8. «Собор на крові», 2006, д/ф, режисер Ігор Кобрин, автори сценарію Ігор Кобрин, Євген Шафранський, телеканал «1+1».
9. «Свіча Джеймса Ернеста Мейса», 2007, д/ф, режисер Наталія Сущева, автор сценарію Ігор Каблак.
10. «Хлібна гільйотина», 2008, Документальний фільм. Автор сценарію і режисер Ігор Кобрін.
11. «Живі», 2008, режисер Сергій Буковський, автори сценарію Сергій Буковський, Сергій Тримбач, Вікторія Бондар, Євгенія Кравчук, оператор Володимир Кукоренчук.
12. «Жорна», 2008, автор сценарію та режисер Ганна Гін, оператор-постановник Ігор Лукашов «МедіаПорт», Харків.
13. «Закляття безпам’ятства. Голодомор 1932-33 рр. на Луганщині», 2008, док.-публ. фільм, автор сценарію та режисер – журналіст Олександр Крамаренко, оператор – Олексій Мовсесян.

Найбільш важливі книжкові публікації

Збірники документів:
1. Український хліб на експорт: 1932 – 1933. — К.: ПП Сергійчук М. І., 2006. – 432 с.
2. Голодомор 1932-1933 років в Україні: документи і матеріали / Упоряд. Р.Я. Пиріг; НАН України. Ін-т історії України. — К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2007. — 1128 с.
3. Розсекречена пам’ять: Голодомор 1932-1933 років в Україні в документах ГПУ-НКВД. — К.: ВД «Стилос», 2007. — 604 с.
4. «Листи з Харкова»: Голод в Україні та на Північному Кавказі в повідомленнях італійських дипломатів, 1932–1933 / Упор. А. Граціозі. — Харків: Фоліо, 2007. — 256с.

Історичні дослідження,
5. Командири великого голоду. Поїздки В. Молотова і Л. Кагановича в Україну та на Північний Кавказ 1932 – 1933рр. / За ред. В. Васильєва, Ю. Шаповала. — К.: Генеза, 2001. — 399 с.
6. Роберт Конквест. Жнива скорботи. Радянська колективізація і Голодомор. / Пер. з англ. Н. Волошинович, З. Корабліної, В. Новак; Літ. Опрацювання А. Криштальського. — Луцьк: ВМА «Терен», 2007. — 456 с.
7. Борисенко В.К. Свіча пам’яті: усна історія про геноцид українців у 1932-1933 роках. — К.: ВД «Стилос», 2007. — 288 с.
8. Кульчицький С.В. Голод 1932-1933 років на Україні як геноцид: мовою документів, очима істориків/ С.В. Кульчицький. — К.: Наш час, 2008. — 239 с.
9. Рафаель Лемкін. Радянський геноцид в Україні (стаття 28 мовами) / Редактор Роман Сербин, упорядник Олеся Стасюк. — К.: Майстерня книги, 2009. — 208 с.
10. Даниленко В. Павлоградське повстання 1930. Документи і матеріали. – Київ, К.: Український письменник, 2009.

Правова оцінка Голодомору
11. Василенко В. Голодомор 1932 – 1933 років в Україні як злочин геноциду: правова оцінка. — К.: Вид. імені Олени Теліги, 2009. — 48 с.
12. Захаров Є. Чи можна кваліфікувати Голодомор 1932 – 1933 років в Україні та на Кубані як геноцид? — Х.: Права людини, 2008. — 48 с. www.golodomor.kharkov.ua

Окремі науково-популярні публікації
13. Тімоті Снайдер. Голод у СРСР. Уривок із книжки «Криваві Землі. Європа між Гітлером та Сталіном»: www.istpravda.com.ua
14. Доброчинці. Ці люди допомогли іншим вижити в роки Голодомору: www.istpravda.com.ua
15. 10 фактів про Голодомор. Коротка інформація української служби BBC: www.bbc.co.uk
16. Олеся Стасюк. Доноси, самогон і байдужість до майна: як Голодомор змінив життєвий уклад села: www.istpravda.com.ua
17. Ігор Сюндюков. Щоденники свідків Голодомору 1932-1933 як унікальне історичне джерело www.day.kiev.ua

Спеціалізовані інтернент ресурси :
18. Електронний архів Голодомору: зведений реєстр архівних документів: www.archives.gov.ua
19. Спеціальний проект сайту «Історична правда» – «Голодомор 1932-1933»:
www.istpravda.com.ua
20. Розділ, присвячений Голодомору на сайті Президента України: www.president.gov.ua
21. Голодомор 1932-1933 рр. Опис колекції документів ГДА Служби безпеки України на офіційному сайті СБУ: www.sbu.gov.ua
22. Сайт Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду ‘32-33 років в Україні: holodomor33.org.ua
23. Електронний архів визвольного руху www.avr.org.ua

Джерело schoolhistory.at.ua

Переглядів: 304 | Додав: Admin | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Графік роботи
Бібліотека працює з
800 до 1700
без перерви
субота з 800 до 1600

Остання п'ятниця місяця -
читачів не обслуговуєм,
санітарнй день.
Вихідні дні — неділя, понеділок
Контактні дані
тел.: (05638) 2-16-99
skype.: pokrlibrary
e-mail: pokrlib@gmail.com
Адреса: 53600,
Дніпропетровська обл.,
смт Покровське,
вул. Дмитра Яворницького
(Карла Маркса), 128
Пошук
Афіша
Запрошуємо Вас відвідати культурно-мистецькі заходи, що відбудуться у читальній залі бібліотеки:


Засідання «Вікігуртка» щосуботи,об 11 год.

Запрошуємо всіх бажаючих (без вікових обмежень) пройти безкоштовне навчання для здобуття навичок роботи з комп'ютером та в мережі інтернет.
Інтернет ресурси