Районна бібліотека спільно з місцевим історико-краєзнавчим музеєм, при участі члена спілки журналістів України, краєзнавця В.О. Процана провели літературний вечір-портрет «А.Хорунжий. В житті, творчості, спогадах», присвячений 100-річчю з дня народження письменника Анатолія Хорунжого, нашого земляка.

Вечір видався цікавим, пройшов у теплій і дружній атмосфері

На вечір були запрошені учні групи ОК-15-6 ВПУ№75. та читачі бібліотеки.

Ведуча вечора зав. відділом обслуговування О.І Котенко розповіла про життєвий і творчий шлях письменника, якій працював і в сільському господарстві, і був робітником, а після здобуття вищої освіти працював журналістом республіканських газет.

Роки Великої Вітчизняної війни зріднили Анатолія Мефодійовича з нашою авіацією, з героїчними військовими льотчиками, з якими він пройшов усю війну військовим кореспондентом, брав участь у визволенні Берліна, Праги, був учасником експедиції, яка 1 травня 1945 року в небі над Берліном розгорнула червоний прапор із написом «Перемога» (глибокі, незабутні, історичні враження). Про льотчиків написав, мабуть, більше, ніж хто інший з українських письменників. Ціла бібліотечка книг вийшла у співавторстві з прославленими повітряними асами. Зокрема, він доніс до поколінь читачів бойові спогади та життєписи О.Покришкіна «Небо війни», В. Лавриненкова «Повернення в небо», В.Єфремова «Ескадрильї летять за обрій». М. Девятаєва. Сам, на добровільних засадах, зібрав і опрацював сотні листів, матеріалів, спогадів Великої Вітчизняної війни. І до 40-річчя Перемоги вийшли в Політвидаві України два томи мемуарів - Книги Пам’яті

Для нас, жителів Покровщини, важливим є те, що А.М.Хорунжий написав оповідання «Давня французька пісенька», яке розповідає про подвиг двох побратимів із знаменитого полку «Нормандія – Німан», нашого земляка Володимира Білозуба і француза Моріса-Філіпа де Сейна. Директор Покровського народного історико-краєзнавчого музею Перерва Т.В. розповіла про цю трагічну і героїчну історію , яка послугувала написанню цього оповідання .

Понад тридцять книжок – оповідань, нарисів, повістей, літературних записів – видано автором. Більшість з них народилися з особистої участі автора, твори не були формальним відгуком на великі події чи актуальні проблеми сучасності; письменник не просто йшов за життям, а намагався прозирати його тенденції та закономірності, по-своєму осягти щось істотне у ньому та людях.

А.М.Хорунжий був людиною українських поглядів і твердих переконань. Задовго до проголошення Незалежності України він наголошував про можливість створення Незалежної України. У 70-х роках за статтю «Інтернаціоналізм чи русифікація» був ув’язнений Іван Дзюба. А.М. Хорунжий не зрікся свого товариша Івана Дзюбу і після клопотань домігся звільнення побратима.

Життя робітничого класу, сільське сьогодення у віх його розмаїтих проявах, Велика Вітчизняна війна – ця триєдність основних тем постійно приваблювала письменника. Твори А.М.Хорунжого і сьогодні виховують у читачів почуття патріотизму, відданості своїй справі, пробуджують любов до рідної землі, навчають виростати на рідній землі людиною.

Багато часу і енергії А.М.Хорунжий віддав громадській та літературно-організаторській роботі. Працював у редакціях журналів «Дніпро». «Вітчизна». Був директором бюро пропаганди художньої літератури при СПУ, редактором газети «Літературна Україна».

Покровський краєзнавець Володимир Олексійович Процан цікаво розповів про особисті зустрічі з Анатолієм Хорунжим, показував фотографії, книги з автографами, розказав якою цільною, порядною чесною і талановитою особистістю був письменник.

Помер А.М.Хорунжий на 76 році життя, у 1991 році залишивши по собі чималий творчий доробок.